ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.06 Справа № 5/249пд.
Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:
від позивача не прибув;
від відповідача - Духова Н.П. за дов. Від 29.06.06. № 40;
розглянувши матеріали справи за позовом:
Будинкоуправління № 3 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів
до Малого приватного підприємства «Техлуг», м. Луганськ
про розірвання договору та стягнення 24824 грн. 52 коп.
В С Т А Н О В И В:
Суть спору: заявлено вимоги розірвати договір віл 23.02.05. № 3, укладений між МПП «Техлуг» та Будинкоуправлінням № 3 Ніжинського гарнізону Конотопської КЕЧ району та стягнути з відповідача 20200 грн. передплати та 4624,52 грн. пені.
Позивач вимоги суду не виконав у судове засідання не прибув.
У листах від 27.07.06. № 48 та від 03.08.06. № 51 відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у них.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача не обґрунтовані з наступних підстав.
23 лютого 2005 року позивач - Будинкоуправління №3 Ніжинського гарнізону Конотопської КЕЧ району (покупець) та відповідач - МПП „ ТЕХЛУГ " (постачальник) уклали договір за №3.
Згідно наказу начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів №28 від 29.12.2005 року змінено назву Будинкоуправління №З Конотопської квартирно-експлуатаційної частини на Будинкоуправління №3 квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів та затверджено новий статут Будинкоуправління №3 КЕВ м. Чернігів.
Згідно п.1 Договору відповідач МПП „ ТЕХЛУГ " брав на себе зобов'язання поставити позивачу вугілля різних марок в кількості 1900 тон на загальну суму 416600,00 грн.
У відповідності до п. З та п. 4 Договору оплата повинна була проведена на розрахунковий рахунок відповідача шляхом перерахування 100 % передплати залізничного тарифу та вартості вугілля.
Постачання вугілля повинно було провестись на протязі 10 днів після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.
У березні 2005 року позивач перерахував відповідачу передплату в сумі 22200грн. за 70 тон вугілля марки АС (6-13) (платіжні доручення: №121 від 05.03.2005 р. на 10000 грн.; № 133 від 14.03.2005 р. на 1900 грн.; №138 від 15.03.2005 р. на 6100 грн.; № 143 від 22.03.2005 р. на 4200 грн.).
Як зазначає позивач, на день звернення з позовом до суду відповідач свої зобов’язання не виконав, вугілля не поставив. Тому 16.06.2005 року БУ №3 направило претензію відповідачеві (вих.№151)в якій ставилося питання про негайну відправку вугілля, або перерахування одержаної передплати з урахуванням пені.
Після чого в березні 2006 р. відповідач частково повернув 2000,00 грн.
Позивач вважає, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань нанесло йому істотної шкоди. Дві котельні БУ №3, що обслуговують мешканців військового містечка, працюють на твердому паливі і, щоб забезпечити потреби у вугіллі на осінньо-зимовий період, йому прийшлося докласти великих зусиль та додаткових коштів, адже він повністю розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Кошти на закупівлю вугілля було виділено згідно рішення Ніжинської Міської Ради № 119 від 21.02.2005 р. „ Про заходи щодо ліквідації надзвичайної ситуації з теплопостачанням військових містечок №2 та №21, які обслуговуються Будинкоуправлінням №3 Ніжинського гарнізону".
Позивач вважає, що такі порушення виконання договору з боку відповідача є істотними та тягнуть за собою розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до п. 2 договору поставка товару за цим Договором повинна відбуватися залізничним транспортом, за реквізитами та у строки, згідно замовлення Покупця (позивача).
Однак позивач не надав доказу надання відповідачеві замовлення, як того вимагає п. 2 договору.
Відповідачем було виставлено рахунок від 01.03.05.на оплату 2х вагонів вугілля та залізничного тарифу на загальну суму 47304,55 грн.
Таким чином 100% попередньої оплати за договором становить 47304,55 грн.
Згідно ст.. 529 ЦК України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов’язку частинами, якщо інше не встановленого договором.
Відповідно до ч. З ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однієї із сторін у зобов'язанні свого обов'язку, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором чи випливають із суті зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Отже, невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором, було спричинене простроченням Позивача.
Також відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Суд вважає, що відповідно до ст. 614 ЦК України вини відповідача немає у
зв'язку з тим, що позивач порушив свої зобов'язання по сплаті попередньої оплати та
наданні замовлення.
З огляду на викладене вимоги позивача не обґрунтовані тому, підлягають до задоволення не підлягають.
Витрати по держмиту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.49,78, 82 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,
в и р і ш и в :
1.У задоволенні позову відмовити..
Рішення підписано 08.08.06.
Суддя О.В. Закропивний
Помічник судді С. А. Кулешова