Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-652/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І.А.
26 Доповідач Суровицька Л. В.
УХВАЛА
Іменем України
«17»березня 2011 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої судді –Авраменко Т.М.,
суддів – Суржика М.М., Суровицької Л.В.,
при секретарі –Слюсаренко Н.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 січня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Ерсте Банк»про розірвання кредитного договору та договору іпотеки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»(далі - Банк) вернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначало, що відповідно до укладеного договору від 14 березня 2008 року відповідач отримав кредит в сумі 23 600 доларів США зі сплатою за користування кредитом 12,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13 березня 2028 року.
Для забезпечення виконання зобов’язань за договором, з відповідачем 14 березня 2008 року було укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.
В порушення умов договору та вимог закону відповідач зобов’язання за договором належним чином не виконує.
Станом на 23 березня 2010 року він має заборгованість в сумі 1573, 28 долари США прострочених платежів по кредиту, 3345,14 доларів США по відсоткам за користування кредитними коштами, 3591,9 доларів США нарахованої пені за прострочення сплати відсотків по кредиту, а загальна заборгованість становить 29 750, 40 доларів США, що еквівалентно 236 646 грн.58 коп..
Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором та невиконання письмових вимог банку про погашення простроченої заборгованості, як вважає Банк, дає йому право просити суд достроково стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 29 750,40 доларів США, що еквівалентно 236 646 грн.58 коп. шляхом звернення стягнення на кошти та майно відповідача. Також Банк просив стягнути з відповідача всі судові витрати.
Відповідач надав зустрічний позов до ПАТ «Ерсте Банк»про розірвання кредитного договору та договору іпотеки.
Посилаючись на те, що відбулась істотна зміна обставин, якими він керувався під час укладення договору про надання кредиту, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні України, просив розірвати, укладений з Банком кредитний договір та похідний від нього договір іпотеки.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 січня 2011 року позов ПАТ «Ерсте Банк»задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість по кредитному договору від 14 березня 2008 року у сумі 29 750 , 40 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 236 646 грн.58 коп. та на відшкодування судових витрат 1820 грн., всього 238 466 грн.58 коп.
В задоволенні зустрічного позову про розірвання кредитного договору та договору іпотеки, відмовлено (а.с.76-79).
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник банку , належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Розірвання (зміна) договору у зв’язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов’язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежить від волі сторін.
При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як визначено ч.1 ст.651 ЦК України.
Судом установлено, що 14 березня 2008 року між ПАТ «Ерсте-Банк»та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір , відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 23 600 доларів США строком до 13 березня 2028 року.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за договором в цей же день між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира, що знаходиться в АДРЕСА_2.
Дані про те, що ОСОБА_2 звертався із вимогою про розірвання кредитного договору від 14 березня 2008 року або його зміну до Банку, в матеріалах справи відсутні.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що восени 2008 року відбулась істотна зміна обставин, якими він та банк керувалися при укладенні кредитного договору, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу та зростання розміру боргу за договором.
Однак ч.2 ст.652 ЦК України передбачає, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин, необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.
Крім того, вимагаючи розірвання договору на підставі ст.652 ЦК України, на позивача покладається відповідно до положень ст.60 ЦПК України обов’язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Позивачем (за зустрічним позовом ) не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв’язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Також згідно із ст.36 Закону України «Про Національний Банк України»офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.
Валютні курси, як зазначено у ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»встановлюються Національним Банком України за погодженням із Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким, чином, укладаючи спірний договір про надання кредитної лінії в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Позивачем не доведено, що сторони при укладенні договору про надання кредиту були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.
Виходячи із змісту ст.ст. 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, як це передбачено ст.617 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625 ЦК України). Тобто позивач зобов’язаний виконувати договір про надання кредиту відповідно до його умов та законодавства.
Оскільки позивачем не здійснено спроб досудового врегулювання спору, а також не доведено умови для розірвання договору про надання кредиту на підставі ст.652 ЦК України в судовому порядку, то підстави для задоволення його зустрічного позову про розірвання кредитного договору та договору іпотеки, відсутні.
Суд першої інстанції ухвалив рішення в частині зустрічного позову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду в цій частині залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 січня 2011 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ "Ерсте Банк" про розірвання кредитного договору та договору іпотеки, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: