Справа № 22-ц-2130/11 Головуючий у І інстанції Дзюба Н.М.
Категорія 1 Доповідач у 2 інстанції Іванова І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційний суд Київської області в складі:
Головуючого судді:Даценко Л.М.
суддів - Іванової І.В., Савченка С.І.
при секретарі - Калиновському Є.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 16 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи управління Держкомзему в Макарівському районі, П'ята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа управління Держкомзему в Макарівському районі про визнання права власності на частину нерухомого майна,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2008 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5 Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла земельна ділянка площею 0,060га., призначена для садівництва, що розташована на території Андріївської сільської ради.
За життя ОСОБА_5 придбав вказану земельну ділянку 08 липня 2000 року у ОСОБА_6, але не отримав на вказану земельну ділянку відповідний Державний акт на право приватної власності на землю на своє ім'я. 20 березня 2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого заповів вказану земельну ділянку позивачу.
Оскільки ОСОБА_5 не встиг отримати на земельну ділянку правовстановлюючий документ, а також наявність заповіту на ім'я позивача та відсутність інших спадкоємців, позивач просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,060га., призначену для садівництва, що розташована на території Андріївської сільської ради, в садівницькому товаристві "Медик".
Рішенням Макарівського районного суду від 27 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 липня 2009 року зазначене рішення суду скасоване та направлено до суду на новий розгляд.
Під час нового розгляду судом притягнутий судом до участі у справі, відповідач ОСОБА_4, який заявив зустрічний позов, посилаючись на те, що померлий ОСОБА_5, є його рідним батьком і він є спадкоємцем першої черги. На час смерті батька він досяг пенсійного віку, тобто є непрацездатною особою, тому при наявності заповіту померлого, він має право на обов'язкову частку у спадщині, тому просив визнати за ним право власності на 1\2 частину земельної ділянки площею 0,060га., що розташована на території Андріївської сільської ради, в садівницькому товаристві "Медик" та на 1\2 частину розміщеного на ній будинку з господарськими спорудами.
Рішенням Макарівського районного суду від 16 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_4 задоволені частково.
За ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано за кожним право власності по 1\2 частині земельної ділянки, площею 0,060га., призначеної для садівництва, що розташована на території Андріївської сільської ради в садівницькому товаристві "Медик".
В решті у задоволенні позовних вимог сторонам відмовлено.
ОСОБА_3 подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, а саме те, що на час розгляду справи власником спірної земельної ділянки став ОСОБА_7, який не залучений до участі у справі, крім того, вважає що суд, приймаючи зустрічний позов до Андріївської сільської ради повинен був закрити провадження у справі, як такий, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому апелянт просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, а його позов задовольнити у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд серед інших питань вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Судова колегія вважає, що у даному випадку судом першої інстанції ці вимоги закону у повному обсязі не виконано.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5 після смерті якого відкрилась спадщина до складу якої увійшла земельна ділянка площею 0,060 га призначена для ведення садівництва, що розташована на території Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області.
За життя ОСОБА_5 придбав вказану земельну ділянку 08 липня 2000 року у ОСОБА_6, але не отримав на вказану земельну ділянку відповідний Державний акт на право приватної власності на землю на своє ім'я.
20 березня 2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого заповів вказану земельну ділянку позивачу ОСОБА_3 Крім спадкоємця за заповітом, відповідно до матеріалів спадкової справи, оформленої п'ятою Державною нотаріальною конторою, спадкоємцем померлого за законом є син померлого, відповідач ОСОБА_4, який на момент смерті батька є непрацездатним за віком і має право на обов'язкову частку у спадщини.
17 лютого 2010 року ОСОБА_3, на підставі рішення Макарівського районного суду від 27 лютого 2009 року, яке в подальшому було скасовано Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 липня 2009 року, отримав Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯИ № 48016 та згідно нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 19.03.2010 року передав у власність спірну земельну ділянку ОСОБА_7.
Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи спір про визнання права власності на спірну земельну ділянку, належним чином не перевірив фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та виніс рішення без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відповідності із п.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення або зміни рішення при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Судом встановлено, що на час розгляду справи, позивач ОСОБА_3, висуваючи вимоги про визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, вже реалізував своє право власності, отримавши відповідний документ на підставі якого зробив відчуження спірної земельної ділянки.
Таким чином, суд першої інстанції не з'ясував в чому полягає порушення права позивача і чи підлягає воно захисту.
З огляду на те, що на час розгляду даної справи власником спірної земельної ділянки є інша особа, яка не бере участі у справі, право якої позивачем ОСОБА_3 та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 не оспорюється, то відсутні підстави для задоволення їх позовів про визнання за ними права власності на спірну земельну ділянку.
Колегія суддів вважає, що за таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід відмовити у задоволенні заявлених ними позовів.
Керуючись ст.ст. 307,309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 16 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи управління Держкомзему в Макарівському районі, П'ята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа управління Держкомзему в Макарівському районі про визнання права власності на частину нерухомого майна відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :