Справа № 22-ц-2239/11 Головуючий у І інстанції Очківський В.М.
Категорія 52 Доповідач у 2 інстанції Поліщук
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційний суд Київської області в складі:
Головуючого судді: Поліщука М.
суддів: Малорода О.І., Голуб С.А.
при секретарі: Калиновському Є.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Квадр» на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Квадр» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд із вказаним позовом і просила стягнути з відповідача заробітну плату в розмірі 8404,26грн.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що при звільненні її з роботи 2 листопада 2009 року відповідач в день звільнення не провів з нею розрахунок по заробітній платі за жовтень-листопад в сумі 416,27грн., а тому відповідач, з вини якого не проведено розрахунок, повинен виплати їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, виходячи із мінімальної заробітної плати з 1 липня 2010 року в розмірі 888грн.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2010 року позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємства «Квадр» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 8404грн.26коп.
В апеляційній скарзі приватне підприємство «Квадр» просить рішення суду скасувати, направити справу на новий розгляд до Миргородського міськрайонного суду, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що в порушення вимог ст.116 КЗПП України відповідач не виплатив позивачці заробітну плату, тому відповідно до вимог ст..117 КЗПП України підлягає стягненню заробітна плата та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони ґрунтуються на матеріалах і справи і узгоджуються із вимогами закону
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і приватне підприємство «Квадр» перебували в трудових правовідносинах з 30 жовтня 2003 року по 2 листопада 2009 року, коли позивачку звільнено з роботи за п.1 ст.36 КЗПП України.
Відповідно до платіжної відомості за жовтень 2010 року, довідки ПП «Квадр» від 13.04.2010 року (а.с.62) в жовтні 2010 року позивачці нараховано заробітну плату в розмірі 416,27грн., проте доказів про виплату заробітної плати та проведення із ОСОБА_1 розрахунку по заробітній платі за жовтень 2009 року в день звільнення відповідач не надав.
Відповідач виплачував позивачці заробітну плату, розмір якої менше мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Згідно ст.116 КЗПП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗПП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Встановивши вказані обставини, суд обґрунтовано, з дотриманням вимог закону стягнув із відповідача на користь позивачки заборгованість із заробітної плати, яка складається із заробітної плати в розмірі 416,27грн. невиплаченої в день звільнення з роботи і середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 7992грн.
(888грн. –мінімальна заробітна плата з 1 липня 2010 року х 8 місяців затримки розрахунку=7992грн.).
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги про скасування рішення суду із направленням справи на новий розгляд до Миргородського міськрайонного суду не ґрунтуються на нормах процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка, працюючи на посаді головного бухгалтера підприємства, нараховувала собі заробітну плату більше встановленого розміру є необґрунтованими, оскільки встановлено, що відповідач не доказав проведення розрахунку по заробітній платі із позивачкою в день звільнення з роботи, а тому судом на передбачених ст..ст.116,117 КЗПП України підставах стягнуто заборгованість із заробітної плати.
Інші доводи апеляційної скарги про неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, не заслуговують на увагу і не спростовують висновків суду, оскільки не призвели до порушення основних принципів цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі і не вплинули на суть ухваленого рішення.
Керуючись ст.ст.308,315 ЦПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Квадр» відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді