Справа № 22-ц/0790/431/11
У Х В А Л А
10.03.2011 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого –Власова С.О.,
суддів: Дроботі В.В., Мацунича М.В.,
при секретарі : Коновчук Т.В.,
з участю: представника позивача ТзОВ «Фарватер груп лтд» Порада Н.С., представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною ТзОВ «Фарватер груп лтд» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2010 року по справі за позовом ТзОВ «Фарватер груп лтд» до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив стягнути з відповідачки витрати понесені на її професійне навчання. Позов обгрунтовано тим, що відповідачка працювала у позивача на посаді менеджера та за час виконання трудових обов’язків на її професійне навчання позивач витратив 9151 грн. Трудовим договором передбачено відшкодування таких витрат працівником, який прийнятий на роботу.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позов. Вказує, що витрати позивача на рекламні тури, професійні тренінги, семінари та інші заходи, пов’язані з підвищенням кваліфікації підлягають поверненню працівником при достроковому розірванні працівником трудового договору.
Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Є доведеним, що 11.07.2008 р. сторони уклали строковий трудовий договір терміном на 2 роки \а.с.10-11\.
Пункт 12 цього договору передбачає, що роботодавець оплачує витрати на рекламні тури, професійні тренінги семінари та інші заходи, пов’язані з підвищенням кваліфікації менеджера і ці суми підлягають поверненню менеджером при достроковому розірванні трудового договору.
Однак відповідно до ст. 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Статтею 201 КЗпП України встановлено, що для професійної підготовки і підвищення кваліфікації, власнику або уповноважений ним орган організовує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації установи.
Отже, укладений між сторонами по справі трудовий договір в частині повернення працівником понесених витрат на його професійну підготовку, згідно ст. 215 ч. 2 ЦК України є нікчемним правочином. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тому місцевий суд обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку
про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст.304, п.1 ч.1 ст.307,308,313, п.1 ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ТзОВ «ФАРВАТЕР груп лтд» відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: