Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-ц-387/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Сліпенко Р.Ю.
Доповідач Єгорова С. М.
РІШЕННЯ
Іменем України
10 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого Полежая В.Д.,
суддів: Єгорової С.М., Письменного О.А.,
при секретарі Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою директора ПСП «Агросвіт»на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агросвіт»та Гайворонської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про визнання права особистої власності та скасування свідоцтва про право власності на приміщення, -
В С Т А Н О В И Л А :
В жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом. Зазначала, що з 21 січня 1994 року проживала з ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу за договором купівлі –продажу приміщення від 4 червня 1998 року в спільну сумісну власність було набуто 1/3 частину нерухомого майна –нежитлове приміщення, розташоване АДРЕСА_1. 5 лютого 2008 року шлюб розірвано. В вересні 2010 року в ході судового розгляду її позову про поділ вказаного нерухомого майна як спільного майна подружжя їй стало відомо, що право власності на спірне майно визначене за приватним сільськогосподарським підприємством "Агросвіт". На підтвердження цьому ОСОБА_3 були надані суду свідоцтво про право власності, видане на ім'я ПСП "Агросвіт" на 1/3 вказаного приміщення та витяг з державного реєстру, який підтверджує внесення змін до статуту ПСП "Агросвіт" та визначає розмір статутного фонду підприємства. Вважаючи, рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 19 квітня 2001 року № 246 "Про визнання права особистої власності", яким визнано право власності на 1/3 частину приміщення за адресою: АДРЕСА_1, за приватним сільськогосподарським підприємством "Агросвіт", та видане на підставі даного рішення виконкому свідоцтво про право власності від 15 травня 2001 року на вказану частину на ім'я приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт", суперечать вищезазначеному договору купівлі-продажу, видані з порушенням вимог законодавства та її прав співвласника, тому з підстав, передбачених ст.ст. 321, 328, 393 ЦК України просила визнати їх незаконними і скасувати.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2010 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 19 квітня 2001 року № 246 "Про визнання права особистої власності", скасоване свідоцтво на право власності від 15 травня 2001 року, що видане на ім'я приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" та посвідчує його право власності на 1/3 частину комплексу будівель, що розташовані по АДРЕСА_1. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі директора ПСП «Агросвіт»ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначається, що воно ухвалене з порушенням вимог процесуального та матеріального права, не відповідає обставинам справи, суперечить письмовим доказам, які підтверджують правомірність володіння підприємством нерухомим майном, розташованим по АДРЕСА_1. Не враховано, що спірне майно в 2001 році належало йому і передане ним як фізичною особою, яка займається підприємницькою діяльністю, до статутного фонду ПСП «Агросвіт», змінило свій склад та призначення, і ці обставини не оспорені позивачкою.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників позивачки та ПСП «Агро світ», які підтримали свої доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд встановив і виходив з того, що позивачка та гр.ОСОБА_3 з 21 січня 1994 року по 5 лютого 2008 року проживали в зареєстрованому шлюбі. В цей період ними було набуто у спільну сумісну власність майно - 1/3 частину будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 Кіровоградської області, що підтверджується договором купівлі-продажу приміщення від 4 червня 1998 року, отже дане майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Оспорюванні рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 19 квітня 2001 року № 246 "Про визнання права особистої власності" та свідоцтво про право власності ПСП "Агросвіт" на 1/3 частину приміщення від 15 травня 2001 року видані безпідставно, порушують охоронювані Законом права та інтереси позивачки, тому з підстав, передбачених ст..ст.321, 393 ЦК України мають бути скасовані, оскільки є незаконними.
Суд вважав, що приватне сільськогосподарське підприємство "Агросвіт" набуло право власності на нерухоме майно - 1/3 частину приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 Кіровоградської області, з порушенням вимог ч.1 статті 328 ЦК України, згідно якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Посилання представника відповідача на те, що позивачем, без поважних причин, пропущено строк позовної давності суд не прийняв, оскільки це не підтверджуються належним чином доказами. Про порушення свого права позивачки дізналася лише під час судового засідання за її позовом до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, яке відбулося 24 вересня 2010 року, тому позов заявила в межах позовної давності.
Проте, до таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним положенням закону рішення суду не відповідає.
В позові зазначено, що однією з підстав визнання недійсними вказаних рішення виконкому та свідоцтва про право власності є те, що вони встановлюють право власності за ПП «Агросвіт»на те ж нерухоме майно, яке було придбане ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 4 червня 1998 року. З цим погодився і суд першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу приміщень від 4 червня 1998 року Гайворонське колективне комерційне виробничо-торгівельне підприємство «Обрій»продало, а ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 купили службові приміщення, розташовані в м.Гайворон по АДРЕСА_1, що в цілому складаються з службового приміщення «А», добудов «а», «а1», «а2», добудови «а3», підвалу «А1», гаражів «В», «Г»цегляних, гаража «В»шлакобетонного (а.с.54, 96, 55, ). Рішенням виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 19 квітня 2001 року № 246 "Про визнання права особистої власності"(а.с.41) та виданим на його підставі свідоцтвом про право власності від 15 травня 2001 року (а.с.10) визнане та посвідчене право приватної власності за ПСП "Агросвіт" на 1/3 частину комплексу будівель, що складається з пекарні, магазину, які після реконструкції та переобладнання вищезазначених приміщень були прийняті в експлуатацію згідно висновку комісії та рішень виконкому Гайворонської міської ради від 25січня 2001 року (№13 і №14 відповідно), гаража, гаража (а.с.97, 98, 100-104).
Згідно довідки Гайворонської міської ради ОСОБА_3 з 1993 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.122).
В матеріалах інвентарної справи на спірне нерухоме майно, яка була предметом дослідження в суді першої інстанції, та фотокопіях документів з цієї справи, наданих представниками сторін до суду апеляційної інстанції, маються дані про те, що в 2001 році ОСОБА_5 як єдиний власник за статутом приватного сільськогосподарського підприємства «Агросвіт»(а.с.27-32) передав належну йому частину спірних приміщень до статутного фонду ПСП «Агросвіт», що підтверджується також змінами до статутних документів ПСП (а.с.123, 110). Цей правочин не оспорений позивачкою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ «Про господарські товариства»(зі змінами та доповненнями) товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Така ж позиція викладена й у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до якої вклад до статутного фонду господарського товариства не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У п. 29 указаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз’яснено, що відповідно до положень 57, 61 СК України, ст. 52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи –підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Між тим, суд, ухвалюючи рішення, зазначені положення не урахував.
Крім того, при вирішенні питання щодо віднесення спірного нерухомого майна до спільної сумісної власності подружжя суд вийшов за межі позовних вимог, не врахував, що встановлені ним факти стосуються фізичних осіб, до яких позовні вимоги не заявлялись і які не притягувались до участі в справі, що суперечить вимогам ст..ст.10, 11 ЦПК України.
Висновки суду не відповідають дійсним обставинам, не ґрунтуються на належних і допустимих доказах, зроблені з порушенням вимог матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.п.1,2, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню.
З урахуванням заявлених позивачкою вимог, враховуючи досліджені письмові докази, колегія суддів вважає, що позов не підлягає задоволенню за його безпідставністю. Позивачкою не було доведено обставини щодо наявності у неї права власності на спірне нерухоме майно саме у тому складі, як зазначено в оспорюваних нею правовстановлювальних документах, виданих на ім»я ПСП «Агросвіт».
Доводи апеляційної скарги щодо застосування наслідків спливу позовної давності не можуть бути підставою для скасування рішення та відмови в позові, оскільки положення про позовну давність застосовуються до порушеного права. Одночасно відмовити у позові за пропуском позовної давності та за безпідставністю позову не можна.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу директора ПСП «Агросвіт»задовольнити.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агросвіт»та Гайворонської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про визнання права особистої власності та скасування свідоцтва про право власності на приміщення відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.
Головуючий
Судді: