Справа № 2-3276/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Костюкевича O.K.
при секретарі - Олексюк Т.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Ольховського М.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про
визнання права власності на самочинне будівництво, -
встановив:
23.04.2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Луцької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.04.1955 року згідно рішення комітету Луцької міської ради йому було надана та виділена в натурі земельна ділянка площею 0,06 га для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1. 15.03.1957 року вищезазначена земельна ділянка була надана позивачу у безстрокове користування для будівництва житлового будинку.
Зазначає, що на належній йому земельній ділянці він побудував одноповерховий житловий будинок загальною площею 80,6 кв. м. та господарські будівлі, а саме: літня кухня Б-1 площею 48,7 кв. м., навіс 6-1 площею 25,4 кв. м., сарай 6-2 площею 21,6 кв. м., вбиральня та огорожа. Пізніше до вищезазначено житлового будинку була прибудована веранда площею 10,2 кв. м.
Просить суд визнати за ним право власності на будинок загальною площею 80,6 кв. м., житловою площею 47,5 кв. м. та надвірними будівлями, а саме: літня кухня Б-1 площею 48,7 кв. м., навіс 6-1 площею 25,4 кв. м., сарай 6-2 площею 21,6 кв. м., вбиральня та огорожа, що знаходяться по АДРЕСА_1
В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві. Просив суд її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні позов визнав. Проти його задоволення не заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 15.03.1957 року (а.с.15) позивачу була надана земельна ділянка площею 0,06 га для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1
З пояснень позивача суд встановив, що останній на належній йому вищезазначеній земельній ділянці побудував одноповерховий житловий будинок загальною площею 80,6 кв. м. та господарські будівлі, а саме: літню кухню Б-1 площею 48,7 кв. м., навіс 6-1 площею 25,4 кв. м., сарай 6-2 площею 21,6 кв. м., вбиральню, огорожу, веранду площею 10,2 кв. м., що підтверджується технічним паспортом від 08.07.1987 року (9-14).
2
ч.2 ст. 331 ЦК України зазначає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З дослідженого в судовому засіданні технічного заключения інституту „Волиньагрпроект" (а.с.6) суд встановив, що конструктивні добудови та будівля в цілому по АДРЕСА_1 знаходяться в задовільному стані і придатні до експлуатації та відповідають будівельним, санітарним, пожежним нормам та правилам.
Таким чином проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те що самочинні добудови та будівля в цілому по АДРЕСА_1 збудовані без порушення будівельних норм та порушень прав інших осіб, суд вважає за доцільне позов задовольнити.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 130, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 331, 375, 376, ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок загальною площею 80,6 кв. м., житловою площею 47,5 кв. м. та надвірними будівлями, а саме: літню кухню Б-1 площею 48,7 кв. м., навіс 6-1 площею 25,4 кв. м., сарай 6-2 площею 21,6 кв. м., вбиральню та огорожу, що знаходяться по АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.