Справа № 22ц-823/2007 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Приліпка В.М.
Доповідач - Мельниченко Ю.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі.
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М. І.,
суддів: ІШУТКО В.М. , МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
при секретарі: ГАВРИЛЕНКО Ю.В.
з участю: позивача ОСОБА_1, відповідачів - ОСОБА_2,
третьої особи - ОСОБА_3 та його представника -ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Башея Василя Івановича про поділ сумісної власності подружжя , -
встановив:
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися з апеляційними скаргами на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 березня 2007 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково: звільнено із акту опису та арешту майна від 13 квітня 2006 року автомобіль МАН державний номерний знак НОМЕР_1 та визнано за ОСОБА_1 право власності на даний автомобіль вартістю 9882 грн. 22 коп; стягнуто з ОСОБА_1 на рахунок ДВС у Бахмацькому районі 4941 грн. 11 коп.3а 1/2 частину автомобіля МАН державний номерний знак НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що позивач та відповідач проживають разом з осені 2000 року не можна прийняти як доказ, оскільки ОСОБА_2 до 27 червня 2001 року перебував у шлюбі з ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є батьками позивачки ОСОБА_6, тобто зацікавленими особами. Апелянт зазначає, що його представник у судовому засіданні не погоджувався з поставленими питаннями в ухвалі суду від 27.10.2006 року про призначення експертизи та висновком експерта про вартість транспортних засобів і неодноразово заявляв клопотання про повторну експертизу, але його клопотання було відхилено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду частково і визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля МАЗ-64229 державний
2
номерний знак НОМЕР_2 та напівпричіп до нього МАЗ 93892 державний номерний знак НОМЕР_3 і у порядку розподілу сумісного майна, виділити їй вказані транспортні засоби, виключивши їх з акту опису і зняти арешт з вказаних транспортних засобів, та стягнути з неї на рахунок ДВС половину вартості майна. Апеляційні доводи мотивовані тим, що автобіль МАЗ-64229 державний номерний знак НОМЕР_4 та напівпричіп до нього МА 393892 ДП НОМЕР_3 придбані внаслідок спільної праці з ОСОБА_2 у більшій частці за її кошти, оскільки ОСОБА_2 постійного заробітку не мав, сплачував аліменти на трьох дітей, а вона працювала завідуючою ФАП с Бахмач-1, підробляла на аптечному складі. Проте, суд залишив поза увагою її докази, безпідставно відмовив в задоволенні частини позовних вимог, посилаючись на те, що у 2001 році ще не діяли норми ст. 74 СК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль МАЗ-64229 державний номерний знак НОМЕР_4 та напівпричіп до нього МА 393892 ДП НОМЕР_3 були придбані ОСОБА_2 до набрання чинності СК України, а сторони не надали доказів, які б підтверджували, що дані транспортні засоби були придбані ними внаслідок спільної праці, а тому відмовляє в цій частині позовних вимог. Визнаючи за ОСОБА_1 право власності на автомобіль МАН державний номерний знак НОМЕР_1 та стягнення з неї на користь ДВС коштів за 1А частину вказаного майна, суд виходив з того, що зазначений автомобіль був придбаний ОСОБА_2 під час фактичного проживання однією сім'єю з ОСОБА_1, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог вважає, що такий висновок суду відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи, з яких вбачається, що дійсно автомобіль МАЗ-64229 державний номерний знак НОМЕР_4 та напівпричіп до нього МАЗ 93892 ДП НОМЕР_3 були придбані ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 18.12.2001 року (а.с. 29, 30). Кодекс про шлюб та сім'ю, який був чинним на той час, не містив норми про визнання майна, яке було придбане під час фактичного проживання однією сім'єю, спільною сумісною власністю. Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що вказане майно може бути спільною сумісною власністю лише за умови його придбання за спільні кошти, внаслідок спільної їх праці, що не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про придбання зазначеного автомобіля разом з відповідачем внаслідок спільної праці не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони нічим не підтверджені, окрім її власних пояснень, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 60 ЦПК України, в силу якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі та в судовому засіданні апеляційного суду на те, що висновок судової авто - товарознавчої експертизи №С-254/1 (а.с. 63-71) щодо визначення вартості транспортних
3
засобів є неправильним безпідставне, оскільки даний висновок не спростовано ОСОБА_3 та його представником ні у який спосіб.
За викладених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, яке прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 березня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.