УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2007р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів :
Малько О.С. Ковалевича С.П., Оніпко О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Івано-Франківського міського суду від 15 листопада 2005р. та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2006р. по справі за позовом Територіальної профспілкової організації Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень в інтересах члена профспілки залізничників і транспортних будівельників України ОСОБА_1до Львівської державної залізниці (перейменована в Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
встановила:
У 2005р. Територіальна профспілкова організація Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень звернулась до суду з позовом в інтересах члена профспілки залізничників і транспортних будівельників України ОСОБА_1до Львівської державної залізниці (перейменована в Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15 листопада 2005р., яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2006р. в задоволенні позовних вимог профспілковій організації відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати скасувати та ухвалити нове рішення, яким її вимоги задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам по справі. Стверджує, що вона прогулу, за який її звільнили не допускала.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Справа № 33-ц-105 Категорія ЦК: 1,2,3,4.
Головуючий у І інст Островський Лю.Є. Суддя-доповідач Ковалевич С.П.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 15 листопада 2005р. та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2006р. залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.