Справа №22-481               Головуючий у 1 інст.Прачук Л.І.

Доповідач - Собіна І.М.

УХВАЛА  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2007 року                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів Оніпко О.В., Ковалевича С.П.

При секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.

З участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Радивилівського районного суду від 26 лютого 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до Радивилівського цеху обслуговування споживачів Лубенського центру поштового зв'язку № 2 та Рівненської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі РД "Укрпошта") про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

встановила:

Рішенням Радивилівського районного суду від 26 лютого 2007 року ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивачка вказує на незаконність рішення суду, через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що суд не врахував її переважного права на залишення на роботі.

Відповідачем не було вжито заходи для її переведення на роботу за відповідною професією(за згодою), або на іншу роботу при наявності такої можливості.

Суд не з'ясував чи була згода профспілкового комітету на її звільнення.

Відповідач попередивши її про звільнення за два місяці фактично звільнив її на п'ятнадцять днів пізніше після закінчення строку попередження.

Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, просила оскаржуване рішення скасувати і справу направити на новий розгляд.

В судовому засіданні ОСОБА_1. свою апеляційну скаргу підтримала і дала пояснення в межах її доводів.

Представник Рівненської дирекції "Укрпошта" рішення суду вважає законним і обгрунтованим і просив залишити його без зміни.

Колегія суддів, заслухавши доводи та заперечення сторін, перевіривши матеріали справи прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1. працювала із серпня 1998 року на посаді економіста Радивилівського вузла зв'язку.

У зв'язку з реорганізацією районного вузла зв'язку в Радивилівський цех обслуговування споживачів Дубенського центру поштового зв'язку № 2 наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 351 від 14 серпня 2006 року, передбачалось скорочення посади економіста в Радивилівському цеху обслуговування споживачів.

31 серпня 2006 року ОСОБА_1. була під розписку попереджена про наступне вивільнення (а.с.27).

Позивачці 26 жовтня 2006 року була запропонована рівноцінна посада в реорганізованому підприємстві, начальника відділення поштового зв'язку, економіста та інженера з нормування праці Дубенського центру поштового зв'язку, від якої та відмовилась (а.с.28,29).

Наказом № 246к від 15 листопада 2006 року ОСОБА_1. була звільнена з посади економіста по п. 1 ст. 40 КЗпП України. По її заяві від 16 листопада 2006 року, в той же день копія наказу та належним чином оформлена трудова книжка були надіслані позивачці цінним листом (а.с.32, 51-55), і з нею був проведений повний розрахунок.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано переваги на залишення її на роботі не можуть бути прийняті до уваги оскільки, на підприємстві мало місце не скорочення чисельності працюючих, а саме скорочення посади економіста, яку обіймала позивачка.

Спростовуються матеріалами справи і доводи ОСОБА_1. про те, що їй не була запропонована підприємством рівноцінна робота.

Звільнення працівника з роботи через певний час після закінчення строку попередження про наступне звільнення не є підставою для його поновлення на посаді.

Доводи ОСОБА_1. про те, що вона була звільнена з посади без згоди профспілкового комітету не грунтуються на матеріалах справи. В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що профспілковий комітет розглядав подання власника на звільнення ОСОБА_1. в її присутності і дав таку згоду.

Враховуючи, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності його висновків, підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Радивилівського районного суду від 26 лютого 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і рішення місцевого суду до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання нею законної сили, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.