Справа  № 1-9 / 2011р.

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 року       Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді                                 Шумського А.А.

            за участю секретаря                                  Вишневської Л.Л.

                             прокурора                                 Лісневської С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іваничівського районного суду кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Ломчанка Ковельського району Волинської області , освіта неповна середня, не одруженого,  не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого Володимир-Волинським міським судом 23 грудня 2010 року за ч. 2 ст. 185 до 2 років 6 місяців позбавлення волі з встановленням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України тривалістю 2 роки

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2 КК України  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, уродженця м. Нововолинськ, освіта середня - спеціальна не одруженого,  не працюючого, жителя АДРЕСА_2,  раніше судимого 29.12.2007 року за ст. 185 ч.3 КК України Нововолинським міським судом до одного року шести місяців позбавлення волі із встановленням іспитового строку на 1 рік та засудженого 23 грудня 2010 року Володимир-Волинським міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі із встановленням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України –2 роки

      у вчинені злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

                                                   В с т а н о в и в :

          14 серпня 2010 року ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння приблизно о 23 годині таємно намагався викрасти радіатор охолодження екскаватора «К-407»вартістю 1176 грн., із приватного підприємства «Карбон», що знаходиться в с. Нова Лішня по вул. Ювілейна, 2б  Іваничівського району. Свої наміри підсудний не довів до кінця з причин , що не залежали від його волі, а саме: не вистачило фізичних сил донести викрадене до місця скупки металу. Після того підсудний заховав радіатор в кар’єрі, маючи намір в подальшому викрасти його.

          18 серпня 2010 року приблизно о першій годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, таємно викрали  радіатори охолодження екскаватора «Кубовець»вартістю 2254 грн. та радіатор охолодження трактора МТЗ –80 вартістю 693 грн. з території приватного підприємства «Карбон», що знаходиться в с. Нова Лішня по вул. Ювілейна, 2б Іваничівського району.          

              В судовому засіданні підсудні свою вину у скоєні  злочину визнали повністю та щиро розкаялись в скоєному.

          Підсудний ОСОБА_1 показав суду, що він офіційно працював на підприємстві «Карбон»і проживав в гуртожитку на підприємстві. Однак коштів які платили було не достатньо і тому він вирішив викрасти радіатор, який знаходився в приміщенні майстерні. 14 серпня 2010 року після вечері, під час якої вживав спиртне,  коли на вулиці почало темніти він взяв радіатор і намагався винести його за територію заводу. Радіатор виявився надто тяжким і тоді підсудний кинув його в траву, в  кар’єрі, маючи намір в подальшому його викрасти.

          17 серпня 2010 року ОСОБА_1 знаходився в м. Нововолинську де разом із ОСОБА_2 вживали спиртне. У них виникла спільна думка викрасти металолом з підприємства де працювали, щоб заробити якісь кошти. ОСОБА_1 запропоновував взяти важкий радіатор, який він перед тим скинув у кар’єр. ОСОБА_2 сказав, що він знає де  є легші радіатори.  Після того вони пішли на територію підприємства де біля печі взяли один радіатор від трактора, а другий радіатор зняли із екскаватора, що стояв біля кар’єру. Дані радіатори занесли на скупку металобрухту , що знаходиться біля молокозаводу. Радіатори несли приблизно дві години однак їм було відомо , що скупка працює цілодобово. За зданий металолом отримали 406 грн. які потратили спільно на продукти харчування, випивку та цигарки.

          Підсудний ОСОБА_2 дав показання аналогічні показанням ОСОБА_1 про час , місце та спосіб скоєння крадіжки.

          Винність підсудних стверджується також іншими здобутими  і дослідженими в судовому засіданні доказами.

          Так свідок ОСОБА_3 показав суду, що він працює на підприємстві головним інженером. Є матеріально відповідальною особою і саме він виявив пропажу трьох радіаторів. Маючи інформацію про ОСОБА_2, що він може скоїти крадіжку він відкрито запитав куди поділи радіатори і останній зізнався, що здали на скупку. Після чого було повідомлено у  правоохоронні органи і два радіатори повернуто. Третій радіатор лише через кілька днів ним було знайдено у кар’єрі.

          Свідок ОСОБА_4 підтвердила показання ОСОБА_3 і повідомила, що майнових претензій до підсудних підприємство не має і просить підсудних не позбавляти волі.

          Об’єктивність показань підсудних, свідків стверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами: заявами ПП «Карбон»про виявлені крадіжки (а.с.27-29,30); протоколами огляду місця події(а.с. 33-34,35-36,38-39); протоколами явки з повинною ( а.с.43,45,48).  Протоколом відтворення обстановки та обставин події із обвинуваченим ОСОБА_1 (а.с. 105-109) та протоколом відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_2 (а.с. 117-119).  

          Із висновку експерта № 13 від 29.11.2010 року (а.с.86-90) вбачається, що вартість радіатора охолодження трактора МТЗ-80 становить 693 грн., радіатора екскаватора «Кубовець» - 2254 грн., вартість радіатора охолодження екскаватора К- 407 - 1176 грн.

           Аналізуючи в сукупності зібрані і досліджені в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 14.08.2010 року  намагався викрасти із ПП «Карбон»радіатор охолодження  екскаватора вартістю 1176 грн. однак не довів свої наміри до кінця з причин , що не залежали від його волі.

           А 18.08.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою викрали із ПП «Карбон» два радіатори охолодження  до екскаваторів загальною вартістю 2948 грн. і кваліфікує їхні дії за ст. 185 ч.2 КК України, а ОСОБА_1 крім того за ст. ст. 15, 185 ч.1 КК України.

          Органи дізнання та досудового слідства кваліфікували дії ОСОБА_1 за злочин скоєним ним  14.08 2010 року -  ч.1 ст. 185 КК України. Однак в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 не виніс радіатор за межі підприємства і відповідно не міг ним вільно розпорядитись. Свої злочинні наміри він не довів до кінця  з причин , що не залежали від його волі, а тому дії підсудного по даному епізоду слід кваліфікувати за ст.ст. 15 ч.1, 185 ч.1 КК України.

          При призначенні покарання  суд враховує, що скоєно злочини середньої тяжкості.    

          По місцю проживання ОСОБА_1  характеризується позитивно. ОСОБА_2 характеризується   посередньо.

          Збитки заподіяні злочинами відшкодовано.

           До обставин, які пом’якшують покарання підсудних згідно ст. 66 КК України  суд відносить активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття підсудних.

До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння, а ОСОБА_2 вчинення злочину повторно.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що покарання слід призначити в межах санкції статті  закону за якими вони притягується до кримінальної відповідальності без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75,76 КК України, а остаточне покарання призначити із застосуванням вимог ст. 70 КК України з обов’язковою реєстрацією засуджених в органах КВС.

       Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

                                              З А С У Д И В :

ОСОБА_1,  визнати винним у  вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 15 ч.1, 185 ч.1; 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:

-за ст. 15 ч.1, 185 ч.1  - 1  (один) рік позбавлення волі.

-за ст. 185 ч. 2 - 3 (три) роки 6(шість) місяців позбавлення волі.

Керуючись ч. ч. 1-3 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити  покарання 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України остаточно призначити до відбування 3 (три) роки 6 (шість)  місяців зарахувавши покарання призначене вироком Володимир-Волинського міського суду від 23 грудня 2010 року.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого  від відбування призначеного покарання якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.

          ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України остаточно призначити до відбування 3 (три) роки 6 (шість)  місяців зарахувавши покарання призначене вироком Володимир-Волинського міського суду від 23 грудня 2010 року.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого  від відбування призначеного покарання якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженим змінити із тримання під вартою на підписку про невиїзд із звільненням з під варти в залі суду   до набрання вироком законної сили.

          Речові докази  по справі  повернути власнику.

          Стягнути із засуджених в дохід держави судові витрати за проведення  товарознавчої експертизи по 45 грн. 64 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Іваничівський  районний суд.

       Суддя                                                                                   А.А. Шумський