Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________                                         

Справа  № 2-331/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 року                                                                                м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого – судді  Леньо В.В., при секретарі – Дорда Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Закарпатської обласної дирекції публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ЗОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.11.2007 року згідно кредитного договору №014/02-7/491-М ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 6500 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити Банку відсотки за користування кредитом з розрахунку 23% річних згідно графіку погашення кредиту, з кінцевим терміном повернення кредиту 25.11.2009 року.

Умови зазначеного договору банком виконано у повному обсязі. Згідно меморіального ордеру №02-7/491-М від 27.11.2007 року кошти в сумі 6500 доларів США були надані відповідачу.

В забезпечення зобов'язань Позичальника за кредитним договором укладено Договір поруки №014/02-7/491-Р від 27.11.2007 року, згідно якого поручитель ОСОБА_3 у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань несе солідарну відповідальність перед кредитором у повному обсязі.

При настанні чергових строків погашення кредиту, відсотків за користування кредитом, Позичальник свої зобов'язання перед Банком не виконав. Банком було направлено претензії відповідачу 08.02.2010 року за №56-1/13-754 та поручителю 08.02.2010 року за №56-1/13-756 було направлено претензії-вимоги. Однак заходів по поверненню заборгованості відповідачами вжито не було.

Згідно умов Кредитного договору №014/02-7/491-М від 27.11.2007 року та розрахунку заборгованості станом на 08.02.2011 року відповідачі мають заборгованість перед позивачем 4325,14 доларів США, що становить 34363,24 гривень. У зв’язку з цим Позивач просить укладений договір розірвати та стягнути з відповідачів солідарно зазначену заборгованість та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав та пояснив, що дійсно отримав від банку кредит, але у зв’язку з важким матеріальним становищем прострочив сплату кредиту, однак гарантував найближчим часом погасити заборгованість.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлена про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в судове засідання з невідомих суду причин не з'явилася і від неї не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки. Однак відповідач ОСОБА_2 не заперечив проти продовження розгляду справи у її відсутності.

Заслухавши представника позивча, відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

          В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що 27.11.2007 року згідно кредитного договору №014/02-7/491-М ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 6500 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити Банку відсотки за користування кредитом з розрахунку 23% річних згідно графіку погашення кредиту, з кінцевим терміном повернення кредиту 25.11.2009 року (а.с.7-9зв).

Умови зазначеного договору банком виконано у повному обсязі. Згідно меморіального ордеру №02-7/491-М від 27.11.2007 року кошти в сумі 6500 доларів США були надані відповідачу (а.с.11).

В забезпечення зобов'язань Позичальника за кредитним договором укладено Договір поруки №014/02-7/491-Р від 27.11.2007 року, згідно якого поручитель ОСОБА_3 у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань несе солідарну відповідальність перед кредитором у повному обсязі (а.с.10).

При настанні чергових строків погашення кредиту, відсотків за користування кредитом, Позичальник свої зобов'язання перед Банком не виконав. Банком було направлено претензії відповідачу 08.02.2010 року за №56-1/13-754 та поручителю 08.02.2010 року за №56-1/13-756 було направлено претензії-вимоги (а.с.12-15). Однак заходів по поверненню заборгованості відповідачами вжито не було.

Згідно умов Кредитного договору №014/02-7/491-М від 27.11.2007 року та розрахунку заборгованості станом на 08.02.2011 року відповідачі мають заборгованість перед позивачем 4325,14 доларів США, що становить 34363,24 гривень (а.с.14).

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів, суд констатує, що дані правовідносини врегульовані відповідними нормами ЦК України. Так, відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону. Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З положень ст.ст. 553, 556 ЦК України вбачається те, що особливим видом договорів є договір поруки, змістом якого є забезпечення виконання дійсного зобов’язання, а саме – за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником частково або в повному обсязі. Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.2 ст.561 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Враховуючи те, що позивач просить розірвати кредитний договір №014/02-7/491-М від 27.11.2007 року, відповідач проти цього не заперечує, суд вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач, в порушення умов кредитного договору №014/02-7/491-М від 27.11.2007 року та в порушення ст. 526 ЦК України, виконав свої зобов'язання перед позивачем по погашенню Кредиту тільки частково, позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.

Вимоги позивача про стягнення із відповідачів судових витрат, зокрема витрати по сплаті держмита в розмірі 343,64грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., понесені позивачем при поданні позову, підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 31, 60, 169, ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України,  –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Кредитний договір №014/02-7/491-М від 27.11.2007 року – розірвати.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Закарпатської обласної дирекції публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” заборгованість в сумі 34363,24 гривень (тридцять чотири тисяч триста шістдесят три гривень 24 копійок).

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати – 343,64 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

ГоловуючийВ. В. Леньо