Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-82/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Отян
Категорія - 24 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний О. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Драного О.П.,
суддів Ремеза П.М., Петрової І.М.,
за участю прокурора Черниш Г.Р.,
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_2 на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Гагри Абхазії, росіянин, громадянин України, з середньо спеціальною освітою, не одружений, військовозобов’язаний, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 16.03.1998 року вироком Комсомольського районного суду м. Херсона за ст. 229-6 ч. 1 КК України до 3 місяців 26 днів позбавлення волі;
- 05.05.1999 року вироком Комсомольського районного суду м. Херсона за ст. 229-6 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та призначено штраф 170 грн.;
- 28.09.2000 року вироком Комсомольського районного суду м. Херсона за ст. ст. 17, 81 ч. 3, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 11.10.2004 року вироком Суворовського районного суду м. Херсона за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 25.04.2010 року вироком Скадовського районного суду Херсонської області за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту, звільнений по відбуттю покарання 18.06.2010 року
засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, із застосуванням ст. 72 КК України покарання переведено з обмеження волі на позбавлення волі строком на 1 рік, за ч. 2 ст. 309 КК України - до позбавлення волі строком на 4 роки та згідно зі ст. 70 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.
Вироком суду з ОСОБА_2 стягнуто на користь держави за проведення експертиз 799 гривень 40 коп.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 29.08.2010 року близько 9 год на території Центрального автовокзалу у м. Херсон у невстановленої особи придбав опій ацетильований, що знаходився в ін’єкційному шприці з метою власного вживання, після чого у рейсовому автобусі «Генічеськ-Київ»перевіз при собі придбаний наркотичний засіб з м. Херсон до смт. Олександрівка Кіровоградської області, де у подальшому зберігав за місцем проживання –у кімнаті АДРЕСА_2.
30.08.2010 року о 13 год працівниками міліції під час проведення огляду у кімнаті АДРЕСА_2, у смт. Олександрівка Кіровоградської області, де проживав ОСОБА_2, виявлено та вилучено рідину коричневого кольору в ін’єкційному шприці, яка згідно з висновком судово-хімічної експертизи №873 від 17.09.2010 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований вагою в перерахунку на суху речовину 0,111г, яку засуджений повторно придбав, перевіз та зберігав без мети збуту для власного вживання.
Крім того, ОСОБА_2 30.08.2010 року близько 9 год на території ринку, розташованого по вул. Коцюбинського в смт. Олександрівка Кіровоградської області, маючи намір на заволодіння чужим майном, використовуючи придбані раніше сувенірні грошові кошти, а саме купюру номіналом 200 гривень, яка згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи №435 від 29.09.2010 року не відповідає аналогічним грошовим купюрам, які виготовляються для Національного Банку України, склавши купюру у декілька разів, щоб потерпіла ОСОБА_3 не здогадалася, що це сувенір, придбав у неї букет квітів вартістю 25 гривень та отримавши здачу у розмірі 175 гривень, шахрайським чином заволодівши зазначеними грошовими коштами, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими коштами на власний розсуд.
У зміненій апеляції прокурор, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить виключити з вироку районного суду посилання на ст. 72 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки вважає, що її застосування є зайвим.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок районного суду стосовно нього скасувати та постановити новий, яким за ч. 2 ст. 309 КК України його виправдати, перекваліфікувавши його дії на ст. 44 КУпАП, оскільки виявлена та вилучена у нього кількість наркотичної речовини 0,1… г не підпадає під дію Кримінального кодексу України. Крім того, просить врахувати ті обставини, що вину він визнав, розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, страждає на хронічні захворювання, тяжких наслідків від злочину не наступило, а також те, що відшкодував потерпілій завдану шкоду та призначити йому остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи зміненої апеляції у повному обсязі та просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляцію засудженого слід залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у скоєнні ним злочинів при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, які досліджені судом першої інстанції відповідно до ст.299 ч.3 КПК України та відповідають фактичним обставинам справи, які не оскаржуються в апеляціях.
Дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичного засобу, вчинене повторно.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 стосовно того, що кількість вилученого у нього наркотичного засобу, а саме 0,111г не підпадає під дію Кримінального кодексу України не можна визнати обґрунтованими, оскільки відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом №188 від 01.08.2000 року Міністерством охорони здоров’я України, опій ацетильований у невеликому розмірі вважається до 0,1г, а тому об’єм 0,111г зазначеного наркотичного засобу є великим розміром опію ацетильованого.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, що відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, особу винного ОСОБА_2, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем останнього відбування покарання характеризується посередньо, не працює; обставини, які пом’якшують покарання: щире каяття, визнання вини, сприяння розкриттю злочину та встановленню істини у справі та з урахуванням всіх обставин справи призначив засудженому покарання, яке є достатнім та необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Разом з тим, знайшли своє підтвердження доводи апеляції прокурора про незаконність застосування при призначенні покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів ст. 72 КК України, оскільки незважаючи на те, що фактично остаточне покарання ОСОБА_2 призначено у порядку ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначене за ч. 1 ст. 190 КК України покарання у виді 2 років обмеження волі незаконно перераховано у більш суворе покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, а тому в цій частині вирок суду першої інстанції підлягає зміні.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2010 року стосовно ОСОБА_2 змінити. Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання суду на ст. 72 КК України.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді