Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-48/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Вдовіченко
Категорія - 20 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний О. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Драного О.П.,
суддів Палічука А.О., Ремеза П.М.,
за участю прокурора Єрьоменка О.В.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Маловисківського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, проживає за адресою:АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 16.12.2002 року вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
- 28.01.2010 року вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком від 28.01.2010 року призначено остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець Маловисківського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно зі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та з покладенням зобов’язань відповідно до ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за те, що 02.12.2009 року близько 2 год, діючи за попередньою змовою з метою викрадення чужого майна, проникли до домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3, та підійшовши до стіни житлового будинку, скориставшись відсутністю господаря та сторонніх осіб шляхом вільного доступу за допомогою інструментів зняли супутникову антену з трьома головками (ретрансляторами) до неї. З місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В апеляції прокурор, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок районного суду стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 остаточне покарання потрібно було призначати не за нормами ст. 71 КК України, а згідно ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувавши у строк остаточно призначеного покарання строк відбутого покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції у повному обсязі та просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_2, який просив пом’якшити йому покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оскаржуються.
Дії засуджених правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка)за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи міру покарання засудженим, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особи винних, а саме те, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, не працює, раніше судимий, а ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, раніше не судимий, і з урахуванням усіх обставин справи обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням, а ОСОБА_3 звільнив від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.
Разом з тим, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд безпідставно остаточне покарання призначив на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, оскільки як встановлено по справі злочин, за який він засуджений по даному вироку, був ним скоєний до його засудження за вироком суду від 28.01.2010 року, а тому остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2010 року стосовно ОСОБА_2 - змінити.
Вважати засудженим ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.
СУДДІ