ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.06 Справа № 5/266.
Господарський суд Луганської області у складі судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:
від позивача Дубій М.В. (довіреність № 16 від 21.11.05.);
від відповідача - не прибув;
розглянувши матеріали справи за позовом:
відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська»(смт. Білоріченське, Лутугинського р-ну, Луганської області);
до малого колективного підприємства «Луганський експедиційний загін підводно-технічних робіт»(м. Луганськ, вул. Чайковського, 72);
про стягнення 34625,46 грн. 46 коп., –
В С Т А Н О В И В:
Суть спору: позивачем заявлено позовні вимоги про повернення відповідачем попередньої оплати сплаченої за договором № 53 від 15.12.03. в сумі 10000 грн., а також про стягнення відсотків за користування грошовими коштами позивача в сумі 1813,70 грн., інфляційних втрат в сумі 2671,79 грн., 3% річних в сумі 618,90 грн., пені за порушення строку виконання робіт в сумі 19521,37 грн.
В судовому засіданні представник позивача наполягав в задоволенні заявлених ним позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалах від 16.06.06. та 17.07.06. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, його представник в судове засідання не прибув. Тому, відповідно до ст.. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача частково обґрунтовані з урахуванням наступного.
15 грудня 2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 53 на виконання експериментальних гідро-механізованих робіт по очищенню ставка –мулонакопичувача (надалі Договір).
На виконання п. 3.3 Договору позивачем, згідно платіжного доручення № 1767 від 17.12.03., на поточний рахунок відповідача було перераховано передплату у сумі 10000 грн.
Відповідач, в порушення п. 1.1 Договору, виконання експериментальних гідро-механізованих робіт по очищенню ставка –мулонакопичувача не розпочав. В термін, обумовлений п. 4.1 Договору, роботи не виконав.
На теперішній час термін дії Договору сплинув, тому у відповідача відпала законна підстава для утримання 10000 грн. передплати, необхідність у виконанні вищезазначених робіт також відпала.
Відповідно до п. 7.5. Договору, в разі не виконання договірних зобов’язань, Підрядник (відповідач) повинен повернути замовнику (позивачу) суму отриманої передплати в розмірі 10000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 9.1 Договору 29.03.06. керівнику Підприємства відповідача було вручено під особистий підпис претензію № 42 про повернення передплати у сумі 10000 грн. Але відповідь на дану претензію позивач не отримав, кошти в порушення п. 7.5 Договору у добровільному порядку не повернуті до теперішнього часу.
Таким чином, суд вважає, що отримана відповідачем передплата в розмірі 10000 грн. підлягає поверненню позивачу в повному обсязі.
Також, позивачем з посиланням на ст.ст. 536, 1214 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України за користування чужими грошовими коштами нараховані проценти в сумі 1813,70 грн. Однак, дана сума не може бути стягнута з відповідача, оскільки позивачем невірно трактуються положення вищевказаних статей ЦК і ГК України, які в сукупності не можуть бути застосовані для нарахування процентів за ст. 536 ЦК України.
Так, в ст. 536 ЦК України обумовлюється можливість стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами між фізичними особами.
В ст. 1214 ЦК України мова йде про безпідставне отримання чи збереження грошових коштів, що не відповідає даній ситуації, оскільки відповідач отримав кошти за умовами вищевказаного договору
Частина 6 ст. 231 ГК України встановлює розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов’язань, а не розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані відповідачу 3% річних в сумі 618,90 грн. та інфляційні втрати в сумі 2671,79 грн., що є платою за користування чужими грошовими коштами і підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Пунктом 7.1 Договору встановлено пеню за порушення строку
виконання робіт у розмірі 0,1% від вартості невиконаних в строк робіт за кожен день прострочення.
Як свідчать матеріали справи, позивачем обґрунтовано і правильно нарахована пеня відповідачу за порушення строку виконання робіт, загальна сума якої склала 19521,37 грн.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, за умовами договору та вимогами Господарського і Цивільного кодексів України у встановлений строк, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» до малого колективного підприємства «Луганський експедиційний загін підводно-технічних робіт»підлягають частковому задоволенню в сумі 31953,97 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з малого колективного підприємства «Луганський експедиційний загін підводно-технічних робіт»(м. Луганськ, вул. Чайковського, 72, код 13382782, р/р 26000575046911 в філії ЛОФ АКБ «УСБ»м. Луганська, МФО 304018) на користь відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська»(смт. Білоріченське, Лутугинського р-ну, Луганської області, код 00178502, р/р 26003556013 в АКБ «Укркомунбанк»м. Луганська, МФО 304988) заборгованість в сумі 31953,97 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 319,58 грн. і 108,91 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Рішення підписано 11.08.06.
Суддя О.В. Закропивний