Справа № 2о-101/2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року Святошинський районний суд м. Киева в складі головуючого судді Твердохліб В.А.

при секретарі Горбан М. В.,

за участю представника заявниці ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа: ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім"єю, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2009 року заявниця звернулася до суду з вищевказаною заявою та просила постановити рішення, яким встановити факт проживання однією сім"єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 29 жовтня 1996 року до 25 травня 2009 року.

В заяві зазначала, що з 29 жовтня 1996 року вона спільно проживала з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, вони вважали себе чоловіком та дружиною, жили однією сім"єю, були пов"язані спільним побутом, вели спільне господарство. В 1998 року у них народився син ОСОБА_4, про що зроблено відповідний запис у свідоцтві про народження дитини. Встановлення даного факту є необхідним для неї, оскільки від нього може залежати в майбутньому виникнення, зміна або припинення її особистих немайнових та майнових прав та обов»язків. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 256, 257, 258 ЦК України просила позов задовольнити.

В судовому засіданні заявниця, її представник та зацікавлена особа заяву підтримали та просили її задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені в заяві, зазначили, що встановлення даного факту є необхідним для того, щоб їх спільного сина ОСОБА_4 не вважали дитиною, яка народилась поза шлюбом та для вирішення в майбутньому будь-яких майнових питань і особистих немайнових прав та обов»язків.

Суд, вислухавши пояснення заявниці, її представника, зацікавленої особи, показання свідків, дослідивши письмові докази вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що його батьками є зацікавлена особа та заявниця(а.с. 6).

Свідок ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_7 показали суду, що вони є батьками заявниці, проживають у АДРЕСА_1. Заявниця і зацікавлена особа проживали спільно 13-14 років у м. Києві по

АДРЕСА_1, у 1998 році в них народилась дитина, з грудня 2008 року вони проживають окремо.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є сусідкою заявниці та зацікавленої особи, проживає у АДРЕСА_1. з 1996 року заявниця та зацікавлена особа проживали разом, вона їх сприймала як подружжя, а з грудня 2008 року окремо.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5 з наступними змінами в судовому порядку встановлюються факти, які породжують юридичні наслідки, тобто від них залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов»язується з наступним вирішенням спору про право.

Як встановлено в судовому засіданні для заявниці встановлення даного факту є необхідним, оскільки від нього може залежати виникнення зміна або припинення її особистих немайнових та майнових прав та обов»язків.

Зацікавлена особа проти встановлення даного факту не заперечує.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки заявниця не вказала конкретно, яке саме юридичне значення має для неї встановлення даного факту, а визнання зацікавленою особою даного факту надає особам, які беруть участь у справі, можливість вирішити будь-які питання, що випливають з факту проживання чоловіка та жінки однією сім»єю в іншому встановленому законом порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 256-259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_2 в задоволенні заяви про встановлення факту проживання однією сім»єю відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.