Справа № 2-1241/2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Твердохліб В.А.,

при секретарі Самокиша В.Ю., Горбан М. В.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2, представника співвідповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ЗАТ КБ „ПриватБанк", 3-тя особа: Печерська філія ЗАТ КБ „Приватбанк" про припинення договору поруки, розірвання іпотечного договору та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ЗАТ КБ „Приватбанк", 3-тя особа: ОСОБА_4, Печерська філія ЗАТ КБ „Приватбанк" про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2009 року позивачка звернулась з вищевказаним позовом в суд до відповідачів та просила припинити дію договору поруки № K3R4G40000006942 від 15.04.2008 року і розірвати іпотечний договір № K3R4G40000006942 від 15.04.2008 року.

У позовній заяві зазначала, що 15.04.2008 року між нею, відповідачкою та третьою особою укладено договір поруки. Відповідно до п. 6.6 цього договору доповнення і зміни умов договору вносяться за згодою сторін і оформляються додатковими угодами.

Договір поруки укладений в забезпечення виконання зобов»язань за договором про іпотечний кредит № K3R4G40000006942 від 15.04.2008 року. На умовах цього договору ОСОБА_5 надано у кредит грошові кошти в сумі 200 000, 00 грн. зі сплатою 15, 00 % річних строком погашення не пізніше 15.04.2018 року. Згідно п. 1.5 цього договору погашення платежів за кредитом здійснюється виключно у національній валюті України -гривні. Пункт 8.2 Іпотечного договору передбачає, що договір може бути змінений та доповнений за згодою сторін.

17.09. 2008 року між відповідачами були підписані додаткові угоди до договору про іпотечний кредит без належного повідомлення та погодження з позивачкою. Цими додатковими угодами змінено зобов»язання щодо валюти, суми кредитних коштів, розміру відсотків за користування кредитом. Оскільки внаслідок цього збільшився обсяг відповідальності позивачки та відповідач ЗАТ КБ «ПриватБанк» відмовляє їй у наданні згоди на дострокове припинення договорів, вона змушена звернутися до суду та керуючись ст. ст. 15, 16, 316, 317, 319, 386, 559, 598, 610, 614, 626, 628, 629, 651, 652, 653 ЦК України просила позов задовольнити.

13.03.2009 року відповідачкою ОСОБА_5 подано зустрічну позовну заяву до ЗАТ КБ «ПриватБанк», в якій просила визнати недійсними правочини - додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № K3R4G40000006942 від 16.04.2008 року та додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № K3R4G50000006942 від 16.04.2008 року, укладених 17.09.2008 року.

В зустрічній позовній заяві вказувала на те, що 17.09.2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладені додаткова угода до договору про іпотечний кредит № K3R4G40000006942 від 16.04.2008 року та додаткова угода до договору про іпотечний кредит № K3R4G50000006942 від 16.04.2008 року. Оскільки ці угоди вчинені під впливом тяжких для заявниці обставин на невигідних для неї умовах та містять неточності, а тому керуючись ст. ст. 16, 203, 215, 233 ЦК України просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка та її представник основний та зустрічний позов підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на вищенаведене.

Відповідачка та її представник основний та зустрічний позов підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини викладені у зустрічній позовній заяві.

Представник ЗАТ Комерційний банк „ПриватБанк" проти задоволення основного та

зустрічного позову заперечувала.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази вважає, що основний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 15.04.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено договір про іпотечний кредит № K3R4G40000006942 (а.с. 59-62). На умовах цього договору відповідачці ОСОБА_5 надано у кредит грошові кошти у сумі 200 000, 00 грн. зі сплатою 15 % річних строком погашення не пізніше 15.04.2018 року на поліпшення якості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

15.04.2008 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір поруки № K3R4G40000006942 (а.с. 8-9).

Згідно п. 2.4.1. цього договору ОСОБА_4 зобов»язана виконати за ОСОБА_5 зобов»язання за договором про іпотечний кредит та відповідає за зобов»язаннями перед ЗАТ КБ «ПриватБанк» у тому ж обсязі що і ОСОБА_5

Пунктом 6.6 цього ж договору визначено, що доповнення і зміни умов договору вносяться за згодою сторін і оформляються додатковими угодами.

Крім договору поруки, 15.04.2008 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено іпотечний договір № K3R4G40000006942 (а.с. 10-11). На підставі цього договору до припинення іпотечного договору накладено заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_2 у М. Києві.

Пунктом 1 цього договору визначено зобов»язання, які випливають з договору про іпотечний кредит, укладений з відповідачкою ОСОБА_5, а саме: повернути кредит в розмірі 200 000, 00 грн. у строк до 15.04.2018 року на умовах, зазначених у договорі про іпотечний кредит; сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15 % річних на умовах, визначених у договорі про іпотечний кредит.

Пунктом 8.2 даного договору передбачено, що договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін, викладеній у письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення.

Відповідно до п. п. 2.4.11, 8.8 Іпотечного договору № K3R4G40000006942 від 15.04.2008 року, сторони зобов»язані у 30-денний строк повідомляти одна одну про всі зміни та інші обставини, які здатні вплинути на реалізацію цього договору, договору про іпотечний кредит та виконання зобов»язань за ними.

17 вересня 2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладені додаткова угода до договору про іпотечний кредит № K3R4G40000006942 від 16.04.2008 року та додаткова угода до договору про іпотечний кредит № K3R4G50000006942 від 16.04.2008 року (а.с. 26-29, 30-33). Цими угодами внесені зміни до основних договорів щодо розміру та валюти кредиту, розміру відсотків за користування кредитом, форми та порядку внесення змін та доповнень до договору тощо, зокрема визначено, що позичальнику надані кредитні кошти у розмірі 41 886, 22 доларів США та у розмірі 8 293, 18 доларів США.

Оскільки національною валютою України є гривня та з врахуванням зміни її курсу до долару США починаючи з вересня 2008 року, то суд вважає, що обсяг відповідальності позивачки за укладеним договором поруки збільшився.

24.12.2008 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до відповідача ЗАТ КБ «ПриватБанк» з письмовою заявою, в якій просила припинити дію договору поруки № K3R4G40000006942 від 15.04.2008 року, іпотечного договору № K3R4G40000006942 від 15.04.2008 року, оскільки у грудні 2008 року з телефонної розмови з ОСОБА_5 їй стало

відомо про підписані додаткові угоди до договору про іпотечний кредит та договору про іпотечний кредит між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 7).

Відповідно до листа від 26.01.2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» відмовив позивачці ОСОБА_5 у задоволенні її заяви від 24.12.2008 року, оскільки на його думку додаткова угода укладена відповідно до вимог діючого законодавства (а.с. 13).

15.04.2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № K3R4G50000006942, відповідно до умов якого банк надає відповідачці грошові кошти у розмірі 7247, 68 грн. на споживчі цілі, 4000, 00 грн. на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 2247, 68 грн. - страхування майна, 1000, 00 грн. - особисте страхування, 32 476, 80 грн. на сплату страхових платежів шляхом перерахування відповідно до 1.2 даного договору зі сплатою за користування кредитом відсотків (а.с. 64-68).

Відповідно до довідки № 416 від 04.08.2009 року Київського міського пологового будинку № 3 відповідачка ОСОБА_5 з 06.05.2008 року по 29.11.2008 року знаходилася на обліку по вагітності, під час вагітності була загроза викидня (а.с. 74).

Згідно заяви від 19.08.2008 року відповідачка ОСОБА_5 повідомила керівника бізнесу іпотечного кредитування ЗАТ КБ «ПриватБанк» про свій намір змінити валюту кредиту по укладеним договорам від 15.04.2008 року та просила залишок заборгованості по цим договорам в розмірі 200 497, 89 грн. і 6 847, 60 грн. конвертувати у валюту - долар США по курсу процесингу на дату укладення додаткових угод до договорів (а.с. 78).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином позовні вимоги позивачки повністю доведені та підлягають задоволенню, оскільки без її згоди відповідачами ОСОБА_5 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладеними додатковими угодами змінено зобов»язання щодо валюти та суми кредитних коштів, розміру відсотків за користування кредитом, в результаті чого значно збільшився обсяг її відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 233 передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом

недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідачкою ОСОБА_5 не доведено факт того, що укладення додаткових угод не відповідало її внутрішній волі, вона не мала вільного волевиявлення при підписанні цих додаткових угод, правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також правочини вчинені під впливом тяжкої для неї обставини та на вкрай невигідних для неї умовах.

А тому у задоволенні вимог зустрічної позовної заяви слід відмовити, оскільки підстав для визнання недійсними додаткових угод суду не має підстав.

На підставі ст. ст. 15, 16, 203, 233, 386, 559 ЦК України та керуючись ст. ст. 57-60, 130, 174, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Основний позов задовольнити.

Припинити дію договору поруки № K3R4G40000006942 від 15 квітня 2008 року, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 і ОСОБА_4.

Розірвати іпотечний договір № K3R4G40000006942 від 15 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ «Приватбанк», предметом якого є АДРЕСА_3.

ОСОБА_5 в задоволенні зустрічного позову до ЗАТ КБ «Приватбанк», 3-тя особа: ОСОБА_4, Печерська філія ЗАТ КБ „Приватбанк" про визнання правочинів недійсними відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.