Справа №1-117/07

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 грудня 2007 року                                   Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

                                                                      головуючого судді                            Луговця О.А.

                                                                      при секретарі                                     Чорнуха Н.О.

                                                                      прокурора                                          Лугового О.Є.

                                                                      потерпілого                                       ОСОБА_1

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  в  залі  суду  м. Борзни справу  по  обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Корюківка Чернігівської області, жителя с. Нові Млини Борзнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого,  раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

18 жовтня 2007 року близько 18-00 год. ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп”яніння та перебуваючи в житловому будинку мешканця АДРЕСА_1, ОСОБА_1, на грунті неприязних відносин під час сварки умисно взяв останнього руками за голову та різко повернув її вліво, чим заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми шиї з підвивихом 5-го шийного хребця без пошкодження спинного мозку, яке відноситься до категоріїї тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров”я строком понад 21 день.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе в пред”явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що 18 жовтня 2007 року у вечірній час він знаходився вдома й дивився зі своїм вітчимом ОСОБА_1 телевізор. Оскільки він був у стані алкогольного сп”яніння, то вітчим почав лаяти його за це, внаслідок чого в них виникла сварка, в ході якої він взяв ОСОБА_1 руками за голову й різко повернув у бік, що спричинило травму шиї. Розкаюється в скоєному.

                 З”ясувавши думку учасників судового розгляду про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому діянні, не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, вірно розуміє зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного, а тому відповідно до ст.299 КПК України суд вважає за недоцільне проводити допит свідків стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показами підсудного, потерпілого та матеріалами справи, які характеризують особу підсудного.

                 Заслухавши підсудного, допитавши потерпілого, дослідивши матеріали справи, суд находить, що винність ОСОБА_2 в інкримінованому йому діянні, крім повного визнання ним своєї вини, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

                 Вина підсудного також підтверджується показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що ОСОБА_2 після звільнення з місць позбавлення волі проживає спільно з ним та матір”ю, веде антисоціальний образ життя, не працює, не допомагає по господарству, зловживає спиртними напоями, на грунті чого постійно вчиняє сварки, застосовує фізичну силу як до нього, так і до матері. 18 жовтня 2007 року у вечірній час ОСОБА_2 також прийшов додому в стані сп”яніння й під час перегляду телепередач на його зауваження щодо припинення вживання алкогольних напоїв вчинив сварку, в ході якої взяв його руками за голову та повернув її у бік, від чого в нього пішла з носа та вуха кров та стався перелом шиї й він на деякий час втратив свідомість. Внаслідок таких дій підсудного йому було завдано матеріальної шкоди в сумі 2000 грн., яка полягає в проходженні ним курсу лікування, придбанні ліків, найму автотранспорту для доставки до медичного закладу, а також моральної шкоди в сумі 4000 грн., яка виразилася в заподіянні йому фізичного болю та погіршенні стану здоров”я. Просить застосувати до підсудного реальну міру покарання у вигляді позбавлення волі та задовільнити його цивільний позов на вищевказані суми.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися в нанесенні потерпілому ОСОБА_1 тілесного ушкодження, що спричинило тривалий ролад здоров”я строком понад 21 день, тобто умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, і його дії органом досудового слідства кваліфіковані вірно.

Вирішуючи питання за вид та міру покарання підсудному, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, пом”якшуючі та обтяжуючі обставини, позицію потерпілого.

Підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий в силу ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, зловживає спиртними напоями, на грунті чого вчиняє сварки в сім”ї; потерпілий просить направити підсудного в місця позбавлення волі.

Обставиною, що пом”якшує покарання підсудного, є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудного, є вчинення ним злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного сп”яніння.

Тому, враховуючи особу підсудного, наявність декількох обтяжуючих обставин, позицію потерпілого, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

Оскільки підсудний вчинив злочин у стані алкогольного сп”яніння, згідно висновку судово-наркологічної експертизи (а.с.59-60) страждає хронічним алкоголізмом та потребує примусового лікування, на грунті пияцтва вчиняє сварки в сім”ї, то суд вважає, що дана хвороба підсудного становить небезпеку для здоров”я інших осіб, а тому відносно нього необхідно застосувати ст.96 КК України.

                 Відповідно до ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки шкода потерпілому ОСОБА_1 була заподіяна внаслідок злочинних дій підсудного, то останній і повинен нести відповідальність за спричинення даної шкоди. Враховуючи, що потерпілим не надано суду доказів понесення ним витрат за найм автотранспорту, придбання ліків, то в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди необхідно відмовити. Разом з тим, від протиправних дій підсудного потерпілий зазнав фізичного болю, що спричинило погіршення стану його здоров”я, спонукало до вжиття додатковизх зусиль для організації свого життя, тому вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди є обгрунтованими й підлягають задоволенню, але з урахуванням принципів розумності, справедливості та адекватності в меншому розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст.96 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_2 примусове лікування від алкоголізму.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку у виконання.

                 До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

                 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Борзнянського районного суду                                                   О.А.Луговець