Справа №  22ц -1775/2007 р.	Головуючий у першій інстанції  - Корзюк Т.П.
Категорія -  цивільна	Доповідач - Боброва І.О.

 

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

 

 

19 грудня 2007 р.	Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді:	Бобрової І.О.,
суддів:	Лазоренка М.І., Редьки А.Г.,
при секретарі:	Рябчук С.В.,
за участю:	Представника позивача - Шеремет В.М. та представника відповідача - ОСОБА_2.,

      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ВАТ „Чернігівгаз” в особі Коропського управління по газопостачанню та газифікації на рішення Коропського районного суду  Чернігівської області від 09 жовтня 2007 р.  по справі за позовом ВАТ „Чернігівгаз” в особі Коропського управління по газопостачанню та газифікації до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ,

 

в с т а н о в и в:

 

         В апеляційній скарзі ВАТ „Чернігівгаз” в особі Коропського управління по газопостачанню та газифікації  просить скасувати рішення суду від 09.10.2007 р. та постановити нове рішення про стягнення  заборгованості з відповідача в сумі 1 145,95 грн. і судові витрати.  

 

         Рішенням Коропського районного суду  Чернігівської області від 09 жовтня 2007 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 145,95 грн. за спожитий газ та судових витрат.

 

Доводи апеляційної скарги ВАТ „Чернігівгаз” зводяться до того, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його позову. На думку апелянта, рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Суд не спростував положень п.2 ст.4 Бюджетного кодексу України,  за змістом якого норми Закону України „Про міліцію” мають застосовуватися лише в частині в якій вони не суперечать закону про держаний бюджет на відповідний рік. Крім того, суд не надав оцінки поясненням свідка ОСОБА_3.

Апелянт посилається на ст.ст. 525 та 526 ЦК України, щодо заборони відмови в односторонньому порядку від зобов'язання.  Відповідач, уклавши договір, від виконання його умов в частині внесення плати за використаний газ - відмовився.

Не вірно, на думку апелянта, суд тлумачив ч.5 ст.22  Закону України „Про міліцію”, яка  передбачає безоплатну передачу житла, а не надання безоплатно комунальних послуг. Апелянт вважає, що слід застосовувати норму Закону, яка передбачає 50% знижку по оплаті комунальних послуг.

Відмовивши в позові, суд поклав на позивача зобов'язання по компенсації витрат за комунальні послуги, що надаються відповідачу, хоча за законом, ці гарантії надає Держава.

 

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного:

 

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи сторін, правильно встановив обставини справи, що мають значення для вирішення спору і дав їм вірну юридичну оцінку. Висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.

 

Суд правильно встановив, що відповідач ОСОБА_1  є пенсіонером МВС (а.с.28). З 01.12.2003 року йому призначена відповідна пенсія за вислугу років (а.с.46).

 

Відповідно до ч.5 та 6 ст. 22 Закону України „Про міліцію”, працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їй сімей, які проживають з ними, забезпечуються безоплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим законом.

 

В рішенні Конституційного Суду України від 06.07.1999 р. № 8-рп/99  зазначено, що положення частини 6 ст. 22 Закону України „Про міліцію” треба розуміти як загальне правило щодо всіх інших норм цього Закону, які передбачають надання пільг працівникам міліції і визначають коло осіб, на яке поширюються такі пільги. Положення частини шостої ст.22 у контексті частин четвертої та п'ятої цієї статті треба розуміти так, що членам сімей працівників міліції, звільнених зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років, як і самим суб'єктам права на житлово-комунальні пільги, надаються відповідні пільги щодо оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

 

Таким чином, самостійне тлумачення цієї норми  позивачем  не може бути прийнято до уваги апеляційним судом.

 

Зазначена вище норма Закону прямо передбачає безоплатне користування опаленням та освітленням за встановленими нормами працівниками міліції в певній місцевості.

 

Місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_1(а.с.45).

Відповідно до довідки Коропського селищного Голови від 06.09.2007 р., населений пункт Короп відноситься до селищ міського типу (а.с.41).

 

Згідно з повідомленням Управління праці та соціального захисту населення від 18.12.2007 р. № 03-16/1927, відповідач ОСОБА_1 включений до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги як такий, що має право на пільги відповідно до Законів України „Про міліцію” та „Про статус ветеранів військової служби та органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.

 

Таким чином, відповідач ОСОБА_1, як пенсіонер МВС, має право на безоплатне  користування газом за встановленими нормами, з подальшою компенсацією Державою витрат позивача.

 

Позивач не навів суду будь-яких доказів щодо несплати відповідачем за надлишок спожитого ним  понад норму газу.

 

Посилання апелянта на п.2 ст.4 Бюджетного кодексу України висновків суду першої інстанції також не спростовують. Визнаючи такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) деяких положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Конституційний Суд України в рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень низки статей Конституції та Бюджетного кодексу України, зокрема статті 4 Бюджетного кодексу.

 

Безпідставним є твердження ВАТ „Чернігівгаз” щодо невиконання відповідачем умов договору. Відповідно до п.1.1 договору від 07.12.2001 року (а.с.4-5), газопостачальник - ВАТ „Чернігівгаз” - надає послуги, а споживач -  ОСОБА_1 - оплачує надані послуги з газопостачання за встановленими згідно законодавства цінами в терміни, передбачені договором. Пунктом 4.3 цього договору передбачено, що у разі отримання пільг з оплати природного газу Споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в порядку встановленому законодавством. Облік пільг здійснюється з моменту звернення Споживача до газопостачальника при умові надання підтверджуючих документів.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідні документи, що підтверджують право на пільгу, відповідачем надані газопостачальнику ще у січні 2004 року (а.с.3).

 

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що  твердження апелянта про те, що при вирішення даного спору суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, ґрунтуються на хибному розумінні й тлумаченні правових норм, що регламентують спірні правовідносини.

 

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

 

         Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315,317,319 ЦПК України, апеляційний суд, -

                                

  У Х В А Л И В:

 

         Апеляційну скаргу ВАТ „Чернігівгаз” в особі Коропського управління по газопостачанню та газифікації на -  відхилити.

 

Рішення Коропського районного суду  Чернігівської області від 09 жовтня 2007 р.   - залишити без змін.

 

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

 

 

           Головуючий:                                         Судді: