Справа № 2/0534/91/2011

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                    І М Е Н Е М       У К Р А Ї НИ

        25 січня 2011 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Фроловій Н.М., за участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Культурно-спортивний центр»

        про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -                                          

                                                              В С Т А Н О В И В:

        Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача –КП «Культурно-спортивний центр»на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1393 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 9070 грн., зазначивши, що з 10.12.2007 року по 15.10.2010 року перебувала у трудових відносинах з КП «Культурно-спортивний центр», де працювала на посаді головного бухгалтера. Наказом № 16 від 15.10.2010р. вона була звільнена з роботи за ст.36 п.1 КЗпП України за погодженням сторін. В порушення вимог ст.116 КЗпП України повний розрахунок з нею у день звільнення здійснений не був, заборгованість по заробітній платі їй була виплачена лише 11.11.2010 року, затримка склала 28 днів, тому у відповідності зі ст.117 КЗпП України відповідач повинен виплатити їй середній заробіток на весь час затримки розрахунку, тобто за 28 днів. Розмір її середньоденного заробітку на момент звільнення складав 49,75 грн., тому розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку дорівнюватиме 1393,00 грн. Після звільнення з роботи вона неодноразово приїздила, дзвонила до КП «КСЦ», щоб дізнатися, коли їй будуть виплачені гроші, ходила до Ощадбанку та все марно. Їй не було за що жити, а так як вона ще є інвалідом ІІІ групи по загальному захворюванню з 06.08.2010 року, то їй необхідні були постійно ліки. В зв’язку з цим вона перенесла і продовжує переносити моральні страждання, психоемоційні переживання, тому діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює у 9070 грн.

        Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснивши, що КП «КСЦ»отримує асигнування з місцевого бюджету, які надходять на рахунок підприємства у Держказначействі. Крім цього, підприємство має власний рахунок в Укрсоцбанку, куди надходять кошти від господарської та іншої його діяльності: здавання в оренду приміщень, розташування антени мобільного зв’язку, проведення вечорів, концертна діяльність, тощо. Така діяльність передбачена Статутом підприємства і не заборонена законом. Якщо для доступу нового головного бухгалтера до рахунку в Держказначействі дійсно потрібна певна процедура, то для здійснення фінансових операцій з рахунком в Укрсоцбанку такої процедури не потрібно, необхідно лише подати затверджену нотаріально картку зразків підпису, а для цього у підприємства були всі необхідні документи на момент прийняття на роботу нового головного бухгалтера. З рахунку в Укрсоцбанку підприємство має право витрачати кошти на будь-які не заборонені законом цілі, в тому числі й на виплату заробітної плати, однак, не зважаючи на це, повний розрахунок з нею в день звільнення проведений не був. Просила задовольнити позов у повному обсязі.         

        Представник відповідача –КП «Культурно-спортивний центр»Зеніна А.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що на момент звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 виникла необхідність прийняти на роботу нового головного бухгалтера та треба було переоформити і підтвердити право підпису нового головного бухгалтера у Держказначействі та Укрсоцбанку, що потребує визначеної процедури. ОСОБА_1 була звільнена 15.10.2010 року, до роботи новий головний бухгалтер приступив 18.10.2010 року. 19.10.2010 року був поданий пакет документів у Держказначество із зразками підписів та печатки, до якого необхідно було додати завірені копії документів: розпорядження із призначенням нового директора, з податкової служби форми 4 ОПП та з держстатистики. 21.10.2010 року була здійснена проплата в банку за вказані копії, які вони отримали через декілька днів. 26.10.2010 року були зареєстровані юридичні зобов’язання в Держказначействі, а 04.11.2010 року були зареєстровані фінансові зобов’язання. 07.11.2010 року була подана заявка на фінансування, а 11.11.2010 року відбулося фінансування. В той же день розрахункові кошти були перераховані на особистий рахунок ОСОБА_1 Враховуючи зазначені обставини, вважала, що вини підприємства у затримці розрахунку з позивачкою при її звільненні немає, просила у задоволенні позову відмовити. В наступному представник відповідача у судове засідання не з’явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

        Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

        У судовому засіданні встановлено, що з 10.12.2007 року по 15.10.2010 року позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Культурно-спортивний центр», працюючи на посаді головного бухгалтера. Наказом по підприємству від 15.10.2010р. № 16 ОСОБА_1 була звільнена з роботи 15 жовтня 2010 року за погодженням сторін, ст.36 п.1 КЗпП України.

        Відповідно до ст.116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.         

        Відповідно до ст.117 КЗпП України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

        У судовому засіданні встановлено порушення права позивача ОСОБА_1 на отримання повного розрахунку в день звільнення з роботи з вини відповідача, що підтверджується сукупністю досліджених у справі доказів, зокрема, довідкою КП «КСЦ»від 11.11.2010р. № 93 про  нарахування позивачу заробітної плати за жовтень 2010 року, згідно якої до виплати призначено 249,68 грн., випискою з ощадної книжки ОСОБА_1, згідно якої грошові кошти в сумі 249,68 грн. поступили на її рахунок 13.11.2010 року.

        Відповідно до п.20 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обгрунтованими та приходить до висновку, що з відповідача –КП «Культурно-спортивний центр»на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 945,25 грн.:

        49,75 грн. ? 19 днів = 945,25 грн., де 49,75 грн. - середньоденна заробітна плата за два останні календарні місяці на час звільнення позивача, згідно з довідкою КП «КСЦ»від 11.11.2010р. № 94, розмір якої сторонами не оспорювався; 19 днів –кількість робочих днів затримки розрахунку з дня звільнення позивача - 15.10.2010 року по день фактичного розрахунку - 11.11.2010 року.

        При цьому суд не приймає до уваги заперечення з боку представника відповідача стосовно відсутності вини підприємства у несвоєчасному розрахунку з позивачем при звільненні, оскільки вони суперечать встановленим у судовому засіданні обставинам у справі та вимогам чинного законодавства і не спростовують доводів позивача у зазначеній частині позову.

        Вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди суд вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не наведено переконливих доказів, що дії відповідача щодо не проведення повного розрахунку з нею при звільненні, тобто несвоєчасної виплати їй заробітної плати в сумі 249,68 грн. протягом вказаного періоду часу, потягли за собою втрати немайнового характеру з її боку, призвели її до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя.    

        Керуючись ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                                     В И Р І Ш И В:

        Позов задовольнити частково.

        Стягнути з Комунального підприємства «Культурно-спортивний центр»(код ЄДРПОУ 32804739) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 945 (дев’ятсот сорок п’ять) грн.25 коп.

        Стягнути з Комунального підприємства «Культурно-спортивний центр»судовий збір у розмірі 51 грн. на користь держави, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на спеціальний реєстраційний рахунок суду.

        У задоволенні позову в іншій частині –відмовити.

        Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів з дня його проголошення, а відповідачем –з дня отримання копії рішення.

        СУДДЯ: