Справа  № 2-а-3412/11

     П О С Т А Н О В А

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28.02.2011 р.    Суддя Сніжнянського міського суду Донецької області  Акуленко В.В.,  розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Сніжне справу за  позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про  стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги за 2008-2010 роки, -   

                                                                           ВСТАНОВИВ:   

       07.02.2011 року позивач  звернувся до суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2008-2010 роки, мотивуючи свої вимоги тим, що він є  ветераном  війни –інвалідом війни  другої групи, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ має право щорічно до 05 травня  на отримання разової грошової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, як інвалід війни, але  відповідач проводив йому в вищезазначені періоди виплату одноразової щорічної грошової допомоги як інваліду війни 2 групи   до 5 травня у розмірі меншому, ніж це передбачено чинним законодавством.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку  скороченого  провадження одноособово,  без  проведення  судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Судове рішення приймається суддею на підставі повідомлених позивачем, відповідачем обставин.

       Відповідач надав заперечення проти позову, вимоги не визнав у повному обсязі.

       Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.   

      Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.   

       Позивач ОСОБА_1 відповідно до посвідчення НОМЕР_1  є інвалідом 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –інвалідів війни.   

     Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії, їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ від 22.10.1993 р. встановлена інвалідаім 2 групи  виплата щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію Закону України №3551-ХІІ, здійснюється за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону відповідно до ст. 17-1 цього закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення. На відповідача покладений обов’язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».   

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції  України.

Положення п.п. «б»п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», згідно якого розмір допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р.           

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня постановлення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, Рішення Конституційного суду України зворотної сили не мають.     

Відповідач в 2008 році сплатив визначені діючим на час виплат законодавством суму щорічної разової допомоги до Дня Перемоги, доки Закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»ще не були визнані неконституційними. Тобто, на час вчинення оскаржуваної дії (сплати певної суми в  2008 році) орган владних повноважень діяв в межах закону. Таким чином, відсутні правові підстави для  стягнення сум одноразової щорічної грошової допомоги позивачу як інваліду війни до 5 травня за 2008 рік.     

 Розглядаючи позовні вимоги про стягнення сум недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги позивачу як інваліду війни, інваліду 2 групи до 5 травня за  2009-2010 роки, суд виходить з наступного. Законами України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та  "Про державний бюджет України на 2010 рік"  зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились. Тобто, на спірний період Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом, згідно зі ст. 13 якого інваліду війни 2 групи виплачується щорічна одноразова допомога до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.     

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року (в редакції яка була дійсна на час здійснення виплати), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" сума прожиткового мінімуму на 2009 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 498 грн. з 01.01.2009 року.   

Тому позивач повинен був отримати за 2009 рік одноразову допомогу до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі: 498 грн. х 8 = 3984 грн., але, фактично він отримав  щорічну разову допомогу до 5 травня за 2009 рік в розмірі 430 грн. В зв’язку з цим суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача щорічну разову допомогу до 5 травня за 2009 рік в розмірі 3554 грн. (3984 грн. –430 грн. = 3554 грн.)     

Статтею  52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" з 01.04.2010 р. сума прожиткового мінімуму на 2010 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 706 грн.     

Тому позивач повинен був отримати за 2010 рік одноразову допомогу до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі: 706 грн. х 8 = 5648 грн, але, фактично він отримав  щорічну разову допомогу до 5 травня за 2010 рік в розмірі 900 грн. В зв’язку з цим суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача щорічну разову допомогу до 5 травня за 2010 рік в розмірі 4748 грн. ( 5648 грн. –900 грн. = 4748 грн.)     

Загальна сума одноразової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) за 2009 та 2010 роки складає –8302 грн. (3554 грн. + 4748 грн. =8302 грн.), яку необхідно стягнути з відповідача.    

 На підставі викладеного, керуючись ст.183-2 КАС України, суд, -    

                                                                 ПОСТАНОВИВ :     

       Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про  стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги за 2008-2010 роки -  задовольнити частково.     

    Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради на користь ОСОБА_1   8 302 грн.  недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як інваліду війни 2 групи  до 5 травня за  2009-2010 роки., в решті позову відмовити.   

    Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.     

Постанова може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного  адміністративного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.     

   Головуючий :В. В. Акуленко