Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-1091\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Безуматов М.В.
Доповідач Суржик М. М.
УХВАЛА
Іменем України
21.02.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Кіселика С.А.
суддів: Суржика М.М., Суровицької Л.В.
розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
24 червня 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Зазначав, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не нараховувалося та не виплачувалося, просив визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по день подання позовної заяви та провести індексацію пенсії.
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2010 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 24 червня 2010 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є істотними.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Доводи щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Разом з тим, не можна погодитися з рішенням суду в тому, що суд не врахував рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та не визначив періоди, за які необхідно проводити перерахунок в 2008-2010 роках: з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 24 червня 2010 року. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
За таких обставин рішення суду підлягає зміні.
На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.195, ст.197, п.2 ч.1 ст.198, ст.201, ст.207 КАС України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі задовольнити частково.
Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2010 року змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 24 червня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 24 червня 2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 на відшкодування сплаченого судового збору 3 грн. 40 коп.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: