УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-20328\10 Головуючий в 1-й інстанції
Карегорія № 26 ( І ) Борис О.Н.
Доповідач – Карнаух В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Карнаух В.В.,
суддів: Барильської А.П., Савіної Г.О.
при секретарі: Бадалян Н.О.
за участю: представника позивача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»(надалі ВАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із професійним захворюванням та просив стягнути з відповідача на його користь 125 000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 400 грн.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 35 000 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15,0 грн.
У вересні 2010 року ВАТ «Суха Балка» звернулось із заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 жовтня 2010 року заяву ВАТ «Суха Балка» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Суд при ухваленні рішення помилково застосував положення ст. 237-1 КЗпП України, 1167 ЦК України, оскільки відносини, які виникають із страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, що спричинили втрату працездатності, регулюються окремим спеціальним Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; безпідставно встановив, що саме з вини відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду; не зазначив, якими саме діями чи бездіяльністю відповідача позивачу завдано моральну шкоду, коли і за яких обставин були вчинені зазначені дії і яким нормам вони суперечать; суд не врахував, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та не з’ясував причину пропуску позивачем тримісячного терміну, передбаченого ст.233 КЗпП України для звернення до суду з позовом.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 20.12.1993 року по 27.10.2008 року працював підземним прохідником та підземним кріпильником ВАТ «Суха Балка».
Висновком МСЕК від 22.10.2008 року позивачу первинно встановлено 60 % втрати професійної працездатності , з яких 50% - по радикулопатії, 10%- хронічне обструктивне захворювання легенів та третя група інвалідності.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на час встановлення позивачу 60% втрати професійної працездатності він перебував у трудових відносинах з ВАТ «Суха Балка»; саме відповідач винен у виникненні у нього професійного захворювання.
Як вбачається з Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 38 від 18 травня 2009 року (а.с.16-17), причиною профзахворювання позивача є робота протягом 20 років 2 місяців в умовах підвищеного рівня фізичного навантаження, запиленості повітря та несприятливого мікроклімату.
Згідно п.19 зазначеного Акту, винними в порушенні законодавства про охорону праці адміністрація дільниці шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка».
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Доводи відповідача про те, що суд невірно застосував до даних правовідносин положення ст. 237-1 КЗпП України не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки втрата професійної працездатності ОСОБА_3 була встановлена з 22.10.2008 року.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. ОСОБА_3 обмежений в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв’язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та недоведеності вини відповідачів у цьому є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз’яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретні обставини по справі, і наслідкі, що наступили.
Відповідно п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не розповсюджується на вимоги про відшкодування шкоди, причиненого каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, тому доводи апеляційної карги стосовно порушення позивачем строку позовної давності колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду – залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: