Справа № 1-55/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року    Покровський районний суд Дніпропетровської області  в складі:

головуючого судді   Пустовар О.  С

при секретарі Комериста  І.  А.,

за участю прокурора    Горан Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покровське кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець                смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, громадянин України, українець, освіта середня, не одружений, не працює, мешканець АДРЕСА_1, депутатом не являється, раніше неодноразово судимий, останній раз: 23.09.2010 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ст. 164 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт,

-          по ч.2 ст.389 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_1, будучи раніше не одноразово засуджений за різні злочини, в тому числі останній раз,  23 вересня 2010 року Покровським районним судом Дніпропетровської області по ч.1 ст. 164 КК України до 80 ( вісімдесят ) годин громадських робіт, відповідних висновків для себе не зробив  і став на шлях ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт.

18.10.2010 року ОСОБА_1 згідно вироку Покровського районного суду від 23 вересня 2010 року, поставлений на облік кримінально –виконавчої інспекції Покровського району УДДУВП в Дніпропетровській області.

22.10.2010 року ОСОБА_1 роз’яснені порядок та умови відбування покарання  у вигляді громадських робіт, встановлення днів явок на реєстрацію, відповідно до якої засуджений повинен з’являтися на реєстрацію в перший та третій вівторок кожного місяця, про що він дав підписку.

25.10.2010 року ОСОБА_1 приступив до відбування громадських робіт по місцю свого мешкання, селище Покровське Покровського району Дніпропетровської області в Покровській селищній раді Покровського району. Відповідно до встановленого графіку на жовтень 2010 року ОСОБА_1 мав відпрацювати і відпрацював 20 годин. Однак,  не дивлячись на те, що йому були роз’яснені порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також він попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 389 ч.2 КК України, ОСОБА_1, навмисно, з метою ухилення від відбування покарань у вигляді громадських робіт, на роботу  виходив не регулярно, згідно встановленого графіку на листопад 2010 року, 60 годин, фактично відпрацював тільки 8 ( вісім ) годин, а останні 52  години засуджений не відпрацював, без поважних на то причин.

11.11.2010 року начальником Покровського МВ КВІ УДДУВП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 було винесено письмове попередження, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 389 КК України та доведено під розпис про необхідність 12.11.2010 року з’явитись до Покровської селищної ради та приступити до відбування громадських робіт.

Після винесення письмового попередження ОСОБА_1, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і продовжував грубо порушувати порядок відбування покарання у вигляді громадських робіт, тобто 12.11.2010 року до Покровської селищної ради не з’явився та не приступив до відбування громадських робіт без поважних на то причин.

08.12.2010 року  начальником Покровського МВ КВІ УДДУВП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 було винесено повторне письмове попередження, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 389 КК України.

Загальна кількість відпрацьованого часу ОСОБА_1 станом на 08.12.2010 року становить 28 годин, не відбута частина покарання складає 52 години.

Підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та суду показав, що 18.10.2010 року він був засуджений Покровським районним судом до 80 год. громадських робіт. Він їх своєчасно не відробив. В скоєному розкаюється. На даний час він все відпрацював.

Суд вважає, що справу доцільно розглянути в порядку ч.3 ст.299 КПК України без дослідження інших доказів по даній кримінальній справі, відносно  фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються.

Учасники процесу не заперечують проти розгляду кримінальної справи в порядку ст.299 КПК України.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 варто кваліфікувати по ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Переходячи до призначення покарання  підсудного ОСОБА_1, суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного та особу підсудного, який за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий, однак на протязі досудового слідства показань не змінив, вину свою повністю визнав, щиросердно розкаюється в скоєному, попереднє покарання відбув повністю. Тому із врахуванням цих обставин, покарання ОСОБА_1 слід  обрати у вигляді обмеження волі, але із застосуванням ст.75 КК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись с.ст.323,324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого                    ч.2 ст.389 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк в 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації до органу кримінально –виконавчої системи та повідомляти орган кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний засіб підписку про невиїзд у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити без змін.

                                         Вирок може бути оскаржено в строк 15 діб до

                                         Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя:О. С. Пустовар