У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2011 року   м. Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Жайворонок Т.Є., Луспеника Д.Д., Лященко Н.П.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі – ВАТ НАСК «Оранта»)                         на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27 липня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 4 вересня 2009 року між ним та ВАТ НАСК «Оранта» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу. 18 листопада 2009 року позивачем було скоєно ДТП, внаслідок чого пошкоджено його автомобіль. Позивач одразу після скоєння ДТП звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, проте йому у виплаті такого відшкодування відмовлено, посилаючись на те, що він перебував в стані алкогольного сп’яніння. Не погоджуючись з відмовою страховика просить стягнути на його користь страхове відшкодування в розмірі 16 379 грн. 68 коп.  

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 травня                            2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від                      27 липня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування задоволено частково. Стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 15 432 грн. 88 коп. та понесені судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.  

У жовтні 2010 року ВАТ НАСК «Оранта» на адресу Верховного Суду України надіслало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27 липня 2010 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня              2010 року № 2453–VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від                  7 липня 2010 року № 2453 – VI «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги ВАТ НАСК «Оранта» не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відхилити.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.Є. Жайворонок

Д.Д. Луспеник

Н.П. Лященко