Справа № 2-967/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 грудня 2007 року                                                                          Бородянський районний суд 

Київської області в складі: головуючого - судді Унятицького Д.Є.,

                                                  при  секретарі - Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про визнання будинковолодіння спільною сумісною власністю та про розподіл майна набутого подружжям під час шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що під час шлюбу згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 1 березня 2005 року приватним нотаріусом на ім'я ОСОБА_2, ними на особисті спільні кошти було придбано будинок за адресою АДРЕСА_1, житловою площею 63,1 кв.м., загальною площею 219,6 кв.м. Тривалий час позивач з відповідачкою проживали у вказаному будинку однією сім'єю, робили поточні ремонти, кошти на які виділяли його батьки. З дня купівлі будинку по 21 березня 2005 року, до дня його арешту та відбування покарання він весь час проживав у вказаному будинку.

Просив визнати АДРЕСА_1спільною сумісною власністю та визнати за ним право власності на Ѕ частину вказаного будинку.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 позов підтримали і викладене підтвердили.

Відповідачка про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заперечень проти позову не надіслала.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши показання позивача, допитаного в якості свідка, пояснення представника позивача ОСОБА_3покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 18 жовтня 2002 року, про що свідчить копія свідоцтва про одруження (а.с.6). Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 25 жовтня 2007 року (а.с.58) шлюб між ними був розірваний.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку (а.с.12-13), посвідчений приватним нотаріусом Бородянського нотаріального округу ОСОБА_6, відповідачкою ОСОБА_2 1 березня 2005 року був придбаний житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1

З довідки Качалівської сільської ради № 457 від 1 серпня 2007 року (а.с.14) вбачається, що позивач дійсно з дня купівлі будинку по 21 березня 2005 року проживав постійно в АДРЕСА_1без реєстрації.

Відповідно до копії довідки Державного департаменту України з питань виконання покарань Серія № 292741 від 29 травня 2007 року (а.с.15) позивач ОСОБА_1 відбував покарання у місцях позбавлення волі з 22 березня 2005 року по 29 травня 2007 року.

Позивач, допитаний в якості свідка, пояснив, що вони з відповідачкою проживали в будинку в с. Микуличі, який вони продали і за кошти від продажу будинку та кошти його батька 1 березня 2005 року придбали будинок по АДРЕСА_1. Будинок був оформлений на ім'я відповідачки, оскільки вона цим займалася. Під час шлюбу з відповідачкою в будинку робили ремонт, проводили газ.

Свідок ОСОБА_4 показав, що спірний будинок належить його сину ОСОБА_1 та невістці ОСОБА_2, тому що його купували разом. На прохання сина він виділив 5 тис. доларів на купівлю вказаного будинку. Ще до купівлі даного будинку вони в ньому проживали до самого арешту сина. 

Свідок ОСОБА_5 показала, що з кінця грудня 2004 року позивач її сусід, він разом з дружиною проживали в АДРЕСА_1, зустрічали Новий  рік, проводили поточні ремонти, проживали в ньому разом до середини березня 2005 року.

 Відповідно до ст.60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

За таких обставин суд вважає за необхідне позов задовольнити і визнати, що АДРЕСА_1є спільною сумісною власністю ОСОБА_1та ОСОБА_2та визнати за ОСОБА_1право власності на Ѕ частину вказаного будинку.

На підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивач підлягає звільненню від сплати державного мита.

З відповідачки необхідно стягнути державне мито в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

Керуючись ст.60, 70 СК України, 368 ЦК України, ст.10, 11, 88, 209, 212 - 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Визнати, що АДРЕСА_1належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1

Звільнити ОСОБА_1від сплати державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1народження, державне мито в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду  може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Бородянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий-суддя                                                                                                Д.Унятицький