03.03.2011
Справа №22а-20/2011 р. Головуючий в І інстанції: Бездрабко О.І.
Категорія: 10.3.1 Доповідач: Кузнєцова О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року березня місяця 03 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Кузнєцової О.А.,
Суддів: Бездрабко В.О.,
Приходько Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Херсоні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а:
15 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернувся з до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, зазначаючи, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він є дитиною війни і має право на відповідні державні соціальні гарантії.
Посилаючись на те, що стаття 6 зазначеного вище Закону дає йому право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку відповідач йому не нараховує, ОСОБА_2 просив поновити пропущений строк для звернення до суду, стягнути з управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2007 року в сумі 2733 грн. 30 коп.; зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни державну допомогу з 01.01.2008 р.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Поновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в у Великолепетиському районі Херсонської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року за рахунок коштів Державного бюджету України. В решті позову відмовлено. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2006 рік.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»виключено п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а новою редакцією ст.110 цього Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не приймалися, отже пільги для дітей війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджені не були.
Таким чином, у 2006 році у відповідача не було правових підстав проводити виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік зупинено, однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року таке зупинення визнано неконституційним.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.6 цього Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про правомірність відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії в періоди за 2006 рік, з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, оскільки в ці періоди дію норми, яка визначала право позивача на зазначене підвищення пенсії, було зупинено.
При цьому суд обґрунтовано застосував ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 зазначеної статті, мінімального розміру пенсії за віком
Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поважності причини пропущення позивачем строку для звернення до суду та задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 14.12.2008 року з наступних підстав.
Ст.99 КАС України, в редакції, що діяла на час вирішення спору та на час звернення ОСОБА_2 з позовом, встановлений річний строк для звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України в редакції, чинній на час звернення до суду, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Поновлюючи ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, суд свого висновку щодо поважності причини пропуску строку не мотивував та не врахував, що порушення прав позивача відбувалося періодично, тобто кожного місяця, починаючи з 09 липня 2007 року, і у нього було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду, а доводи щодо необізнаності не є поважною причиною для поновлення строку для звернення до суду, а тому колегія суддів вважає, що позивач пропустив такий строк без поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом 15 грудня 2008 року, а тому, враховуючи вищенаведене, його права підлягають захисту з 15 грудня 2007 року.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду в частині поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду та задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 14.12.2007 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову в цій частині.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 195, ч. 1 ст. 197, 198, 200, 202 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року в частині поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 14 грудня 2007 року скасувати та прийняти у цій частині нову постанову.
Відмовити ОСОБА_2 у поновленні пропущеного строку для звернення до суду.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 14 грудня 2007 року за пропуском строку звернення до суду.
В решті частині зазначену постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: