АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Савчук М.В.
суддів: Міцнея В.Ф., Половінкіної Н.Ю.
секретаря Сторожук У.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області, Відділення державтоінспекції УМВС України в Чернівецькій області, треті особи: Відділення державного казначейства в м. Чернівці, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 9 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області, відділення державтоінспекції (ДАІ) УМВС України в Чернівецькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями відповідачів, посилався на те, що внаслідок незаконних дій відповідачів, в період часу з червня 2006 року по даний час він не може використовувати придбаний транспортний засіб та не має можливості отримати дохід від здачі автомобіля в оренду, у зв’язку із чим спричинена йому матеріальна та моральна шкода.
Позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь 125 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 9 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 просив скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 9 грудня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежну оцінку доказів по справі.
Справа 22ц-335 Головуючий у 1 інстанції Марчук В.Т.
Категорія 30/31 доповідач Савчук М.В.
В заперечення на апеляційну скаргу головне управління Державного казначейства України в Чернівецькій області вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просило відхилити апеляційну скаргу.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій відповідачів та прийнятих ними рішень, внаслідок чого спричинена йому матеріальна та моральна шкода.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду є правильними, оскільки грунтуються на всебічному, повному, об’єктивному дослідженні наявних у справі доказів та на основі повно і всебічно з’ясованих обставинах, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2006 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області із заявою про те, що ОСОБА_3 незаконно заволодів його автомобілем. За даним фактом порушена кримінальна справа. В подальшому кримінальна справа неодноразово постановами органу досудового слідства закривалась та вказані постанови про закриття були неодноразово скасовані. 04.11.2010 року органом досудового слідства винесено постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 ознак складу злочину, оскільки встановлено наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 цивільно-правових відносин з приводу належності транспортного засобу.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.01.2007 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та зобов’язано останнього повернути позивачу автомобіль .
Відповідно до ч.6 ст. 1176, ч.1 ст. 1166, ч.1 ст. 1167 ЦК України зобов’язання щодо відшкодування як майнової, так і моральної шкоди виникає, як правило за наявності вини особи, протиправними ( неправомірними ) рішеннями, діями чи бездіяльністю якої, фізичний або юридичній особі завдана майнова або моральна шкода.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій відповідачів та прийнятих ними рішень, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи апелянта про те що, факт спричинення відповідачами по справі матеріальної та моральної шкоди підтверджується належними доказами, які надані суду є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не є підставами для його скасування .
Керуючись ст.ст.307,308,314 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 9 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді :