АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        10  лютого  2011  року                                                              м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          Головуючого Савчук М.В.

суддів: Міцнея В.Ф., Половінкіної Н.Ю.                             

        секретаря   Сторожук У.Є.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «КомексБуд ЛТД»до приватного нотаріуса ОСОБА_1, третя особа ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Чернівецької філії про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Чернівецької філії на  рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці  від 14 грудня 2010 року,

         в с т а н о в и л а :

          В липні 2010 року ТОВ ВКФ «КомексБуд ЛТД»звернулося з позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_1, третя особа ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Чернівецької філії про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

          Посиляється на те, що між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ТОВ ВКФ «КомексБуд ЛТД»було укладено Генеральну угоду № 7108N2 про те, що Банк  проводить  кредитні операції в межах  лімітів, визначених п.4.5 угоди, на підставі  та з урахуванням умов  Кредитного договору, укладеного в рамках  цієї  Генеральної угоди.

          31 березня  2008 року  між  ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Чернівецької філії  та  позивачем  укладений  іпотечний договір  № 710828. Предметом  іпотеки, щодо  забезпечення  виконання  викладених  у  Кредитному  договорі  зобов’язань  іпотекодавця  є єдиний   майновий  комплекс.

          04 вересня 2008 року  між  ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Чернівецької філії  та  ТОВ ВКФ «КомексБуд ЛТД»   укладено  Кредитний договір № 7108К 21. За  даним договором  позичальнику відкрито відновлювальну  кредитну лінію на 12 000 000 грн.

____________________________________________________________________________________

Справа 22ц-387/2011 р.                                                   Головуючий у 1 інстанції А.В. Федіна

Категорія 57                                                                                 доповідач Савчук М.В.

          16 липня 2010 року вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 № 2853 за Іпотечним договором від 31 березня 2008 року, чим стягнуто з позивача на користь ПАТ «Укрексімбанк»заборгованість у розмірі 13 384 863,14 грн., з них: 11 999 430, 32 грн. –сума боргу за Кредитним договором; 1 364 433,80 грн.- відсотки за користування кредитними коштами; 20 999,02 грн. –плата за управління кредитом; 2 500,00 грн. –плата за вчинення виконавчого напису.

          Вказаним виконавчим написом приватний нотаріус запропонував банку задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна (в тому числі –товари в обігу), що належить ТОВ ВКФ «КомексБуд ЛТД»на праві власності.

          Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства України та є таким, що не підлягає виконанню, оскільки зазначена у виконавчому написі сума заборгованості не відповідає фактичному стану розрахунків між сторонами, а сам виконавчий напис вчинено з порушенням  встановленого законодавством  порядку.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2010 року позов ТОВ виробничо-комерційної фірми «КомексБуд ЛТД»задоволено.

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_1 від 16.07.2010 року № 2853 таким, що не підлягає виконанню.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Чернівецької філії просить рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ ВКФ «КомексБуд ЛТД»в задоволенні позову.

           Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального  та процесуального права.

           В запереченнях  на апеляційну скаргу  представник   позивача  просить  залишити  рішення суду першої  інстанції  в силі, оскільки вважає, що рішення  ухвалене  з дотриманням  норм матеріального  та процесуального права.   

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню, виходячи  з   наступного.

         Ухвалюючи  рішення  по справі, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства України та є таким, що не підлягає виконанню, оскільки зазначена у виконавчому написі сума заборгованості не відповідає фактичному стану розрахунків між сторонами, а нотаріус  в  порушення  статті 88 Закону  України «Про нотаріат « при вчиненні  Напису  не переконався  належним чином  у  безспірності  характеру правовідносин сторін.  

  Колегія суддів вважає, що  з  таким висновком суду  погодитись не можна.

 Стаття 309 ЦПК України передбачає, що рішення  суду першої інстанції  підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, якщо неповно з’ясовано судом обставини, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд вважав  встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

          Колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції,  ухвалюючи  рішення  про задоволення  позову, неповно з’ясував  обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав  встановленими, висновки суду  не відповідають обставинам справи, ухвалено з порушенням  норм матеріального та процесуального,  а тому рішення суду підлягає скасуванню  з  ухваленням  нового, яким  в позовних  вимогах  слід  відмовити .

           Як вбачається  з матеріалів справи, між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ТОВ ВКФ «КомексБуд ЛТД»було укладено 28 березня  2008 року Генеральна угода № 7108N2, з додатковою угодою  № 7107N2-1 від 04.09.2008 року  та додатковою угодою  від 23.09.2008 року, відповідно до умов якої  позивачу  було встановлено  ліміт кредитних  операцій  із загальним  лімітом заборгованості, що еквівалентний 12 000 000,0 грн. терміном на 7 років  та кінцевим  терміном  погашення  27  березня 2015 року.

           В якості  забезпечення  виконання  зобов’язань   щодо погашення кредиту, сплату нарахованих відсотків, можливих  штрафних санкцій, 31 березня  2008 року  між  ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»  та  позивачем  було  укладено іпотечний договір  № 710828, в зв’язку з чим була накладена  заборона  відчуження майна позивача - єдиний   майновий  комплекс.

          16 липня 2010 року вчинено виконавчий напис приватними нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 № 2853 за Іпотечним договором від 31 березня 2008 року, чим стягнуто з позивача на користь ПАТ «Укрексімбанк»заборгованість у розмірі 13 384 863,14 грн., з них: 11 999 430, 32 грн. –сума боргу за Кредитним договором; 1 364 433,80 грн.- відсотки за користування кредитними коштами; 20 999,02 грн. –плата за управління кредитом; 2 500,00 грн. –плата за вчинення виконавчого напису.

          Вказаним  виконавчим  написом  приватний  нотаріус запропонував банку задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна (в тому числі –товари в обігу), що належить ТОВ ВКФ «КомексБуд ЛТД»на праві власності.

           Частиною 1 ст.589 ЦК України  передбачено, що  заставодержатель набуває  право звернення  стягнення  на предмет  застави  у разі   невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою.

            З матеріалів справи  вбачається, що про порушення  строку  повернення Кредиту  Банк письмово  повідомив  Позивача  Листом  - повідомленням  від  26.04.2010 року.

            Відповідно до  умов  іпотечного  договору, іпотеко держатель має право вимагати  дострокового   виконання зобов’язання, в  разі  його невиконання. Якщо  протягом  30-деного строку  письмова  вимога   іпотеко держателя  про усунення  порушень зобов’язань  з  попередженням  про звернення  стягнення  на  предмет іпотеки, залишена без задоволення,  іпотеко держатель має право  звернути стягнення  на предмет іпотеки.      

           Проте, позивачем   жодних  заходів  щодо погашення  заборгованості  за договором кредиту  вжито не було  і  у передбачений  листом  термін  кредит  не було повернуто.        

           Відповідно до ст.530 ЦК України у разі коли строк виконання  боржником  зобов’язання  не встановлений  або визначений  моментом пред’явлення  вимоги, кредитор  має право вимагати  його виконання  у будь-який час.

           Частиною 1 ст. 590 ЦК України  встановлено, що звернення стягнення  на предмет  застави  здійснюється  за   рішенням суду, якщо  інше  не встановлено  договором   або законом.

            Умовами  іпотечного договора  передбачено, що  звернення стягнення на предмет  іпотеки  здійснюється   на підставі  рішення   суду, виконавчого напису нотаріуса  або шляхом позасудового  врегулювання  вимог  іпотеко держателя.

            Відповідно зазначеного, 16.07.2010 року Банком направлено   приватному нотаріусу  Чернівецького нотаріального округу  ОСОБА_1  заяву про вчинення  виконавчого  напису  на заставлене майно боржника з належними документами, які  підтверджують  безспірну  заборгованість  боржника  та  право   вимоги   стягувача.

             Статтями 15,16,18 ЦК України передбачено, що кожна  особа має право  на захист   свого цивільного  права   інтересу,   який не суперечить  загальним засадам   цивільного судочинства. Суд може захистити  цивільне право способом, що встановлений договором  або законом. Нотаріус здійснює  захист  цивільних  прав  шляхом  вчинення  виконавчого напису  на борговому документі  у випадках і в порядку, встановлених законом.

               Відповідно  до  ст.ст. 34,36,87,88 Закону  України  «Про нотаріат «  нотаріуси вчиняють   виконавчі написи  за умови,  що  наявність безспірної  заборгованості  або іншої  відповідальності  боржника  перед стягувачем   підтверджується  документами, передбаченими  Переліком  документів, за  якими  стягнення  заборгованості  провадиться  у безспірному порядку  на підставі  виконавчих написів нотаріусів, затверджених  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 29.06.1999 року № 1172. Пунктом 1 Переліку  встановлено, що для  одержання   виконавчого  напису   на нотаріально посвідчених  угодах,  що  передбачають  сплату грошових  сум, передачу  або повернення  майна, а також право  звернення стягнення  на заставлене майно, подаються   оригінал  нотаріально  посвідченої угоди та документи, що підтверджують  безспірність  заборгованості  боржника  та встановлюють  прострочення   виконання  зобов’язання.  

             Колегія суддів вважає, що  нотаріус  у  відповідності   до діючого   законодавства   вчинив виконавчий напис  на   зазначену вище суму, який надіслано  на примусове  виконання. У даному випадку безспірність   вимоги  підтверджується  листом –повідомленням  про порушення  зобов’язання   від 26.04.2010 року  № 071-06/1310, який  отримав  позивач  та відсутність  відповіді   на нього.

           Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

          Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

           Позивач не надав належних та допустимих доказів на  підтвердження  доводів  про те, що  сума  боргу  є спірною  та  відсутності  безспірності  відносин  сторін  щодо  виконання  зобов’язання.

          Суд першої інстанції  залишив поза увагою  вищенаведені обставини  та  помилково  послався на  Закон України «Про  бухгалтерський  облік  та звітність «.

            За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для  задоволення   позову  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «КомексБуд ЛТД»до приватного нотаріуса ОСОБА_1, третя особа ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Чернівецької філії про визнання виконавчого напису нотаріуса  № 2853  від 16.07.2010 року  таким, що не підлягає виконанню  відсутні.

    Керуючись  ст.ст. 209,218, 307, 309  ЦПК України, колегія суддів,

                                           вирішила :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Чернівецької філії  задовольнити .

Рішення  Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2010 року скасувати.

         В позові Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «КомексБуд ЛТД»до приватного нотаріуса ОСОБА_1, третя особа ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Чернівецької філії про визнання виконавчого напису нотаріуса  № 2853  від 16.07.2010 року  таким, що не підлягає виконанню  відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

         Головуючий

         Судді :