АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 року                                                            м. Чернівці

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого Міцнея В.Ф.

          суддів: Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області (далі –УПФУ в Кельменецькому районі) на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2010 року, -

встановила:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулися до суду з позовною заявою до УПФУ в Кельменецькому районі Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Вказували на те, що вони є дітьми війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач виплатив їм це підвищення у меншому розмірі.

          Посилаючись  на  ці  обставини, просили визнати бездіяльність УПФУ в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати їм підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, протиправною та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити кожному з них щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день ухвалення рішення суду.

____________________________________________________________________________________

Справа №22а-357/11.                                                                           Головуючий у І інстанції Категорія: 57                                                                                                         Туржанський В.В.

                                                        Суддя-доповідач: Міцней В.Ф.

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2010 року вказані позови задоволено: визнано бездіяльність УПФУ в Кельменецькому районі щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 10 серпня 2010 року протиправною; зобов’язано УПФУ в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити позивачам щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 10 серпня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі УПФУ в Кельменецькому районі Чернівецької області просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.  

           Вважає, що після ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 питання обчислення розміру мінімальної пенсії за віком не було законодавчо врегульовано, тому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фактично втратила чинність з 22 травня 2008 року і питання виплати дітям війни підвищення до пенсії з цього часу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (далі - Постанова КМУ №530 від 28 травня 2005 року).

На думку апелянта, положення ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не можуть бути застосовані при визначенні мінімального розміру пенсії за віком.

Окрім того, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.

У зв’язку з цим, на думку апелянта, правових підстав для виплати позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком немає.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачі є дітьми війни.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На 2007 рік дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була зупинена п. 12 ст. 71 Закону України  „Про державний бюджет України на 2007 рік”,

однак рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року положення цього пункту визнані неконституційними.

Пунктом 41 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції, у відповідності до якої дітям війни (крім тих, на які поширюється дія  Закону  України  „Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Згідно зі ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”  Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Оскільки розмір підвищення до пенсії у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, то  стаття 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, яка  передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, до цих спірних правовідносин не може бути застосована.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачам застосуванню підлягає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV), а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого цією нормою мінімального розміру пенсії за віком.

За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано його провести перерахунок і виплату вказаної соціальної допомоги.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для виплати дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФУ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не дають підстав для його скасування.

          Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України , колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

          Головуючий

          Судді: