25.02.2011
Справа №22-а-78/2011 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 10.3.1 Горшков В.М.
Доповідач: Кутурланова О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року лютого місяця 25 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Кутурланової О.В.
Суддів: Ігнатенко П.Я.
Майданіка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Херсоні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
в с т а н о в и л а:
15 серпня 2008 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом. Позивач зазначала, що відповідно до Закону України від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни»вона є дитиною війни. Ст. 6 зазначеного вище Закону дає їй право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку вона не отримує.
Просила поновити пропущений строк для звернення до суду та стягнути з відповідача державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 р. позов ОСОБА_3 задоволено частково. Поновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона (далі –Управління) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 р. та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та законність постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
При частковому задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 має статус дитини війни, а тому її пенсія повинна бути перерахована відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки судом першої інстанції були вірно застосовані норми матеріального права.
Вірним є висновок суду про застосування ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 зазначеної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Закони України «Про державний бюджет на 2006 рік»від 20.12.2005 р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»від 19.01.2006 р. неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 р. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Управління в 2006 р. не мало підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки її дію було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, правильними є висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову щодо визнання неправомірною відмови в здійсненні підвищення пенсії за 2006 р., з 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р., оскільки в ці періоди дію норми, яка визначала право позивача на зазначене підвищення пенсії, було зупинено.
Разом з тим апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поважності причини пропущення позивачем строку для звернення до суду та задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 р. по 14.08.2007р. включно.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 звернулася до суду 15.08.2008 року. Пропуск строку звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що про порушене право вона дізналася лише після висвітлення зазначених подій у пресі. Оскільки порушення прав позивача відбувалося періодично –кожного місяця, починаючи з 09.07.2007 року, а доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що позивач пропустила такий строк без поважних причин.
Враховуючи, що права ОСОБА_3 підлягають захисту з 15 серпня 2007 року, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду в частині поновлення пропущеного строку для звернення до суду та задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 14 серпня 2007 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у зв’язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, ч. 1 ст. 197, 198, 202 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року в частині поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 14 серпня 2007 року скасувати та прийняти у цій частині нову постанову.
Відмовити ОСОБА_3 в поновленні пропущеного строку для звернення до суду.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зобов’язання здійснення перерахунку і виплати допомоги за період з 09 липня 2007 року по 14 серпня 2007року відмовити.
В іншій частині зазначену постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому КАС України, протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: