Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1175/2011
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,
в с т а н о в и в :
20 січня 2011 року Кіровська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, у зв’язку з неподанням відповідачем до органів державної податкової служби податкової звітності більше року.
Згідно із ухвалою суду від 21 січня 2011 року розгляд справи здійснюється у порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України.
Відповідачу направлена ухвала про відкриття скороченого провадження. Ухвала суду про відкриття скороченого провадження та копію позову отримана відповідачем 05 лютого 2011 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 12).
Відповідач у десятиденний строк з дня одержання вказаної ухвали до суду не подав заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
Судом встановлено, що відповідач – ОСОБА_1 набув статусу підприємця 23 липня 2008 року, про що державним реєстратором виконавчого комітету Кіровської міської ради Донецької області зроблено номер запису в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця за №2 263 000 0000 001119 (а.с. 5).
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язаний згідно з законами подавати в державні податкові інспекції декларації, бухгалтерську звітність, документи і зведення, зв’язані з нарахуванням і платою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Так, згідно із п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рiк або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає дата виникнення джерела доходу. У ній вказується розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року. У разі припинення існування джерела доходу протягом року сума одержаних доходів включається до складу декларації за наслідками такого календарного року, яка подається податковому органу у строки, визначені законом.
Крім того, пунктом 4.1.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), передбачалось подання суб’єктами господарювання податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період.
Кіровська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” уповноважена здійснювати контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
24 липня 2008 року за №8445 відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків, про що видана довідка форми 4-ОПП (а.с.4).
Станом на 31 грудня 2010 року, згідно довідки Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області, відповідач не має заборгованості перед бюджетом (а.с. 8).
З 01 жовтня 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подає податкову звітність до Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області, про що податковим органом складено акт від 30 листопада 2010 року (а.с. 3).
Таким чином, за період, протягом якого суб’єкт підприємницької діяльності не звітувався перед відповідними податковими органами, повинен обчислюватися з дати, коли необхідна звітність була надана в останній раз.
Частиною 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Оскільки встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1 не подавав протягом року органам державної податкової служби податкові декларації і інші документи фінансової звітності відповідно до закону, що згідно з наведеними нормами права є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності, суд приходить до висновку про необхідність припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи.
Підсумовуючи вищезазначене, а також те, що відповідач не спростував ненадання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення підприємницької діяльності відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції Донецькій області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності, - задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; дата проведення державної реєстрації – 23 липня 2008 року; запис про державну реєстрацію НОМЕР_2; адреса: АДРЕСА_1).
Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко О.В.