36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

28.02.2011р.                                                                                          Справа №  18/191/11

Господарський суд Полтавської області

В складі головуючого: судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

позивача: Курбатової Н.О.,  дов.  № 31/10-16Н від 17.09.2010 року.

                  Фаустова Ю.Ю. дов.№30/10/16Н від 17.09.2010р. ( після перерви- не з’явився);

відповідача:  1. ОСОБА_1., дов. б/н від 27.07.2010 року.( після перерви - не з’явився);

                        2. не з"явився.

                         3. не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”,м.Київ,

в особі Полтавської обласної дирекції ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”,м.Полтава,

до: 1. Фізичної особи–підприємця ОСОБА_5, м.Кременчук;

     2. Товариства з обмеженою відповідальністю “АВС-Нафта”, м.Кременчук;

     3. Приватного підприємства “ПВК Профіт”,  м.Кременчук

про стягнення 2 305 994,71 грн. заборгованості за генеральною  кредитною угодою № 010/08-1101 від 23.07.2008 року

    Рішення прийнято після перерви, оголошеної 21.02.2011 року у відповідності до ст.77 ГПК України.                                                  

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», діючої на підставі Положення про Полтавську обласну дирекцію Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», затвердженого Рішенням Спостережної Ради АТ «Райффайзен Банк Аваль»№ СР-49/1 від 15.12.2009 року, звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ТОВ «АВС-Нафта», ПП «ПВК Профіт»про стягнення солідарно 2 305 994,71 грн. заборгованості за генеральною  кредитною угодою № 010/08-1101 від 23.07.2008 року з наступними додатками та змінами, з яких 1 876 149.89  грн –залишок заборгованості за кредитом з урахуванням Угоди від 10.11.2009 року), 394 446.15 грн процентів за кредитом (379 173.05 грн заборгованість за простроченими процентами та 15 273.10 грн -нараховані проценти за період з 01.01.2011 року по 13.01.2011 року), 35 398.67 грн пені ( 6 467.55 грн –за порушення строків погашення кредиту та 28 931.12- за порушення строків погашення процентів), а також судових витрат.

  Відповідач 1-  Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , посилаючись на те , що даний спір вже вирішений в судовому порядку, на підтвердження чого надав копію Ухвали господарського суду Полтавської області від 26.11.2009 року по справі № 15/28 про припинення провадження по справі в зв’язку з відсутністю предмету спору за вказаним кредитним договором, а тому позов не визнав та  просив припинити провадження по справі.

Позивачем через канцелярію господарського суду надано письмовий відзив на клопотання відповідача 1 про припинення провадження по справі, яке долучено судом до матеріалів справи.

       Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.02.2011 року клопотання про припинення провадження відхилено з посиланням  на те, позовні вимоги по даній справі не були предметом розгляду по справі №15/28, оскільки судом встановлено, що провадження припинялось в зв’язку з укладенням сторонами кредитного договору додаткової угоди, вимоги за якою не були предметом розгляду судом, оскільки в ній сторони узгодили нові умови щодо розміру заборгованості, процентів та графіку погашення.         

          Відповідач 2 (ТОВ «АВС-Нафта») та Відповідач 3 ( ПП «ПВК Профіт») повноважних представників в судове засідання не направили, відзивів на позовну заяву не подали, вимоги п. 3 та 4 ухвали суду від 20.01.2011 року про порушення провадження у справі не виконали.

Процесуальні судові документи, оформлені у відповідності до п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Вищого господарського суду України №75 від 10.12.2002 року ( з  подальшими змінами ) та надіслані за наявними в матеріалах справи адресами відповідачів, повернулись до суду з відміткою поштового відділення «по закінченню строку зберігання», а тому суд вважає відповідачів 2 та 3 належним чином повідомленими про дату, час і місце слухання справи, оскільки до повноважень господарських судів не відноситься з’ясування фактичного місцезнаходження учасників процессу.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»,  правонаступником якого в зв’язку зі зміною назви згідно наданих документів ( т.1.а.а.с.146-155)  є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", («Банк», «позивач»у справі) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5 («Позичальник», «відповідач 1»у справі) було укладено Генеральну кредитну угоду №010/08-1102, за умовами якої Банк прийняв на себе зобов’язання надати Позичальнику кредитні кошти в межах ліміту активних операцій –965 000.00 доларів США або його еквівалент  у національній валюті або ЄВРО по курсу НБУ України на дату надання кредиту, на умовах, що будуть визначені кредитними договорами, укладеними в рамках Генерального кредитного договору.

23.07.2008 року, в межах Генерального кредитного договору, між Банком та Позичальником було укладено Кредитний договір  №010/08-1102 ( додаток №1 до Генеральної кредитної угоди), в якому був встановлений ліміт кредиту в розмірі 4 670 000.00 грн зі строком повернення кредиту згідно графіку, але не пізніше 20 липня 2018 року зі сплатою 22.5% річних за користування кредитом, а 24 липня 2008 року сторонами кредитної угоди був узгоджений графік погашення кредиту шляхом укладення додаткової угоди ( Додаток №1 до кредитного договору).

20.01.2009 року  та 25.03.2009 року  між Банком та Позичальником були укладені угоди, згідно яких було внесено зміни до Додатку №1 до Кредитного договору, в яких сторони узгодили новий графік погашення кредиту станом на відповідну дату.

10.11.2009 року сторони уклали Додаткову угоду №3 , в якій узгодили суму заборгованості Позичальника станом на час укладення угоди, включивши до неї як існуючу  заборгованість за основною сумою кредиту так і заборгованість за відсотками, визначили відсоткові ставки за користування кредитом, умови дострокового погашення кредиту, розірвання кредитного договору та ін., а також уклали новий графік повернення кредиту та сплати інших платежів, виходячи з узгодженої суми заборгованості.

Крім того, судом встановлено, що в забезпечення виконання позичальником умов Генеральної кредитної угоди та укладених в її рамках кредитних договорів та додаткових угод, між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС-Нафта»(«Відповідач 2»), 23.07.2008 року було укладено Договір поруки № 010/08/1101/1, а 10.11.2009 року між сторонами договору поруки було укладено додаткову угоду №1 до Договору поруки , згідно яких Відповідач 2 прийняв на себе зобов’язання відповідати  перед Банком за зобов’язаннями Відповідача 1, що випливають з Генеральної кредитної угоди від 23.07.2008 року , кредитних договорів та будь-яких додаткових угод до них, які укладені чи можуть бути укладені між Банком та Позичальником.

Також судом встановлено, що в забезпечення виконання позичальником умов Генеральної кредитної угоди та укладених в її рамках кредитних договорів та додаткових угод, між Банком та Приватним підприємством «ПВК-Профіт»(«Відповідач 3»),  23.07.2008 року було укладено Договір поруки № 010/08/1101/2, а 10.11.2009 року між сторонами договору поруки було укладено додаткову угоду №1 до Договору поруки , згідно яких Відповідач 3 прийняв на себе зобов’язання відповідати  перед Банком за зобов’язаннями Відповідача 1, що випливають з Генеральної кредитної угоди від 23.07.2008 року , кредитних договорів та будь-яких додаткових угод до них, які укладені чи можуть бути укладені між Банком та Позичальником.

Судом встановлено, що Відповідачу 2 та Відповідачу 3 умови Генеральної кредитної угоди від 23.07.2008 року,а також додатків та додаткових угод до неї, укладених між Банком та Позичальником були відомі, про що свідчать відповідні відмітки на текстах цих документів, їм також надсилались вимоги-попередження та претензії  щодо дострокового стягнення заборгованості та їх відповідальності, як поручителів ( в матеріалах справи).

Стаття1054 Цивільного кодексу України  визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст.ст. 525,526,629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом і крім того, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежного виконання), у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно наданих позивачем доказів, заперечень щодо яких відповідачі не надали, позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі.

Відповідачем 1 свої зобов’язання  по поверненню кредиту та сплаті процентів за його користуванням не виконано. Суду також не надано доказів виконання зобов’язань перед позивачем з повернення кредиту і іншими відповідачами.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення на його користь всієї  суми заборгованості за кредитом, а також  прострочених та нарахованих на час звернення до суду процентів, розмір яких перевірено судом і відповідає розрахункам позивача.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, оскільки судом встановлено, що позивач вимагає стягнення пені за порушення строків погашення кредиту станом на 13.01.2011 року в розмірі 6 467.55 грн за період з 01.06.2010 року та пеню за порушення строків погашення процентів за період з 06.01.2010 року, що суперечить вимогам ч.6 ст.232 ГК України. В зв’язку з чим пеня за порушення строків погашення процентів підлягає стягненню в розмірі 7 561.93 грн ( за період до 08.06.2010 року). Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню на користь позивача, складає 14 029.48 грн.

Згідно ст.ст.553, 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником, а в разі порушення зобов’язання боржник та поручитель несуть відповідальність в солідарному порядку.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного виконання договірних зобов’язань щодо своєчасного і в повному обсязі повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитами, відповідачі не подали  обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, хоча вони мали можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача, вважає їх такими, що підлягають задоволенню щодо стягнення в солідарному порядку з відповідачів

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 25 500,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти пропорційно в рівних частках на відповідачів, виходячи з розміру задоволених вимог.   

           Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054  Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -  суд  

  ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з:

·          Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1.,АДРЕСА_2 Ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

·          Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Нафта»  (вул..Профспілкова,буд.1,м.Кременчук Полтавської області,39603, код ЄДРПОУ 34958311)

·          Приватного підприємства «ПВК  Профіт» (вул..Профспілкова,буд.1,м.Кременчук Полтавської області,39603, код ЄДРПОУ 34169931)

на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ( вул. Лескова,9, м.Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) в особі Полтавської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»( вул..Монастирська,5-а, м.Полтава,36014, код ЕДРПОУ 22550043)  2 307 553.41 грн., з яких:

1 876 149.89  грн –сума заборгованості за кредитом;

394 446.15 грн сума заборгованості за процентами;

6 467.55 грн пеня за порушення строків погашення кредиту ;

7 627.48 грн пеня за прострочення погашення процентів;

        22 630.74 грн - на відшкодування витрат по сплаті державного мита;

        231.60 грн на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

  Суддя                                                                                 Кульбако М.М.

      Повний текст Рішення підписано 09 березня 2011 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.