У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2011 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 серпня 2010 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів, визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання вчинити дію та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 серпня 2010 року зазначений позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованість в сумі 94680 грн., що становить 12000 доларів США, по курсу Національного банку України, яка обчислена станом на 30.08.2010 року та 3% річних від простроченої суми 12000 доларів США, що становить 6275 грн. 73 коп. Визнано неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 щодо невиконання умов договору оренди від 02.04.2007 р. в частині закінчення всіх будівельних робіт та підключення комунікацій, з актами про його технічний та санітарний стан та передачі ОСОБА_3 приміщення боксу у вигляді, придатному для його експлуатації. Зобов’язано ОСОБА_2 після закінчення всіх будівельних робіт та підключення комунікацій передати ОСОБА_3 нежиле приміщення площею 138 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1з актами про його технічний та санітарний стан, для облаштування ним автомийки. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2010 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 серпня 2010 року в частині визнання неправомірною бездіяльності щодо невиконання умов договору оренди та зобов’язання останньої передати нежитлове приміщення позивачу скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання бездіяльності щодо невиконання умов договору оренди від 02.04.2007 р. неправомірною та зобов’язання її передати йому не житлове приміщення площею 138 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 з актами про його технічний та санітарний стан для облаштування ним авто мийки відмовлено. В решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про стягнення з неї на корись ОСОБА_4 11300 доларів США.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України
у х в а л и в:
ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів, визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання вчинити дію та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М.