Справа № 2-130/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2011 р.  Полтавський районний суд Полтавської області у складі                               головуючої судді:          Герасименко В.М.

          з участю секретаря:          Розсохи Я.С.

адвоката:                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Павлівське»,  Щербанівської сільської ради, ОСОБА_3, треті особи Комітет кредиторів ВАТ «Павлівське», приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення Щербанівської сільської ради Полтавського району №89 від 29.12.2008 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.12.2009 року та визнання права власності, –

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати дійсним простий письмовий договір купівлі –продажу нерухомого майна від 24 листопада 2005 року, що був укладений між ВАТ «Павлівське»та ним, а саме : нежитлового приміщення –архіву за адресою АДРЕСА_1. Зазначив, що вищевказане нерухоме майно ВАТ «Павлівське»належало на підставі рішення господарського суду Полтавської області від 20.02.2003 року. Всі умови договору купівлі-продажу ним були виконані, однак ВАТ «Павлівське»в подальшому ухилилося від нотаріального посвідчення укладеного договору. Згідно умов договору всі спори по ньому вирішуються в третейському суді та рішенням Постійно діючого третейського суду при Центральній універсальній біржі від 26.01.2006 року за ним, ОСОБА_2 визнано право власності на майно –споруду архіву за адресою АДРЕСА_1, придбану на підставі укладеного в письмовій формі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.11.2005 року. В зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів»від 05.03.2009 року, позивач не може зареєструвати право власності на спірне майно на підставі рішення третейського суду. З огляду на викладене прохає  визнати дійсним договір купівлі-продажу від 24.11.2005 року та, відповідно, визнати за ним право власності на нежитлову будівлю –архів за адресою АДРЕСА_1. Окрім того, прохає суд визнати незаконним та скасувати рішення Щербанівської сільської ради Полтавського району №89 від 29.12.2008 року про оформлення права приватної власності ВАТ «Павлівське»на нежитлові будівлі, в тому числі і на споруду архіву за адресою АДРЕСА_1, з огляду на те, що Щербанівська сільська рада з 2006 року не надавала йому рішення про надання земельної ділянки для обслуговування архіву та сільській раді було відомо про продаж ВАТ «Павлівське» йому споруди архіву, тому, на думку позивача, не мала права приймати рішення про визнання права власності на архів за ВАТ «Павлівське». В подальшому ОСОБА_2 доповнив позовні вимоги та прохає суд також і визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом спору, а саме споруди архіву в АДРЕСА_1, укладений 11.12.2009 року між ВАТ «Павлівське» та ОСОБА_3 з огляду на те, що на момент продажу власником нерухомого майна був саме він, ОСОБА_2 Тому прохає позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Позов прохала задовольнити.  

          Представник відповідача ВАТ «Павлівське»позовну заяву з доповненнями ОСОБА_2 не визнав повністю, в її задоволенні прохав відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав повністю, пояснивши, що нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1, була придбана ним на біржових торгах та в подальшому між ним, як покупцем, та ВАТ «Павлівське», що реалізовувало майно, було укладено та нотаріально посвідчено відповідний договір купівлі-продажу. Тому вважає позовну заяву ОСОБА_2 в частині визнання недійсним нотаріально посвідченого договору від 11.12.2009 безпідставною.

Представники відповідача –Щербанівської сільської ради та третіх осіб –Комітет кредиторів ВАТ «Павлівське»та приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ВАТ «Павлівське», відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Так, згідно матеріалів справи, а саме рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2003 року по справі №8/64 зобов’язано Щербанівську сільську раду Полтавського району оформити право колективної власності Відкритому акціонерному товариству «Павлівське»смт.Артемівка Чутівського району Полтавської області, на об’єкти нерухомості, згідно з переліком відповідно до договору купівлі-продажу №102 від 20.07.1994 року (а.с.153-154). Рішенням виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району №89 від 29.12.2008 року, відповідно до рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2003 року, вирішено оформити право приватної власності на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_1 ( в т.ч. на споруду архіву по АДРЕСА_1) за Відкритим акціонерним товариством «Павлівське» та видати свідоцтва про право власності на вищевказані об’єкти та зареєструвати його в КП «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району (а.с.11).

11.12.2009 року складений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно якого ВАТ «Павлівське»в особі ліквідатора ОСОБА_5 - «продавець»передає, а ОСОБА_3 –«покупець»приймає у власність майно –будівлю архіву за адресою АДРЕСА_1, придбане згідно протоколу №51 Біржових торгів від 10.12.2009 року (а.с.133-136).

Згідно наданого позивачем копії договору купівлі-продажу від 24.11.2005 року ВАТ «Павлівське»в особі керуючого санацією ОСОБА_6 та ОСОБА_2 уклали договір, згідно якого ВАТ «Павлівське»продало, а ОСОБА_2 придбав нежитлову будівлю –споруду архіву за адресою АДРЕСА_1, відповідно до п.2 вказаного Договору, нежитлова будівля, що є предметом договору, належить Продавцю на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 22.02.2003 року по справі №8/64. Згідно п.11 Договору право власності у Покупця на будівлю виникає з моменту підписання договору (а.с.6-8).

Згідно положень ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до змісту ст.657 ЦК України –договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. А відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання дійсним укладеного в простій письмовій формі договору купівлі-продажу не відповідають  вимогам закону, тому задоволенню не підлягають. Суд не приймає до уваги посилання позивача на положення ч.2 ст.220 ЦК України, яка регламентує можливість суду визнати договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, оскільки вказівка позивача на ухиляння ВАТ «Павлівське»від нотаріального посвідчення договору є формальною, документально не підтвердженою.

Посилання позивача на рішення Постійно діючого третейського суду при Центральній універсальній біржі від 26.01.2006 року, згідно якого за ОСОБА_2 визнано право власності на майно –споруду архіву, що знаходиться в АДРЕСА_1, придбану на підставі укладеного в письмовій формі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.11.2005 року між ВАТ «Павлівське»та ОСОБА_2, суд до уваги не приймає з огляду на положення ч.10 ст.38 Закону України «Про Третейські суди», відповідно до якої обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов'язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших  справ,  в  яких  беруть  участь  ті  самі  особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини.

Відповідно до положень ст.658 ЦК України право продажу товару належить власникові товару.

З огляду на зібрані матеріали справи, позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності у ВАТ «Павлівське», як на момент укладення договору купівлі-продажу 24.11.2005 року, так і на час винесення Третейським судом 26.01.2006 року рішення, права власності на нежитлову будівлю –споруду архіву по вул.Центральній 28-а в с.Щербані. В свою чергу право власності на нерухоме майно ВАТ «Павлівське»належним чином оформлено відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 08.10.2009 року Щербанівською сільською радою Полтавського району на підставі рішення виконавчого комітету сільської ради №89 від 29.12.2008 року, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району»в книзі №46 за №419, реєстраційний номер 28487792.

Позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання незаконним та скасування рішення Щербанівської сільської ради Полтавського району №89 від 29.12.2008 року є безпідставними та задоволенню не підлягають з огляду на те, що вказане Рішення було винесено на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2003 року по справі №8/64, що набрало законної сили та є чинним. Згідно ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Не підлягає задоволенню і вимога ОСОБА_2 щодо визнання недійсним нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 11.12.2009 року, укладеного між ВАТ «Павлівське»та ОСОБА_3 з огляду на дотримання в момент вчинення правочину сторонами вимог, встановленими ст.203 ЦК України. Посилання позивача на порушення вимог ч.1,2 ст.203 ЦК України щодо відсутності в договорі кадастрового номеру та розміру земельної ділянки, як то передбачено ч.1 ст.377 ЦК України, суд до уваги не приймає, оскільки  згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05.11.2009 року, викладені в новій редакції стаття 120 Земельного Кодексу України та стаття 377 ЦК України набирають чинності 01 січня 2010 року, тобто після посвідчення приватним нотаріусом договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що порядок реалізації майна, належного ВАТ Павлівське», в даному випадку –спорудою архіву за адресою АДРЕСА_1, та, відповідно, порядку реєстрації договору купівлі-продажу, порушено не було та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Тому приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 та, відповідно, в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.220, 334, 393, 655-658 Цивільного Кодексу України, ст.120 Земельного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 14, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», Законом України «Про Третейські суди», суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 про про визнання незаконним та скасування рішення Щербанівської сільської ради Полтавського району №89 від 29.12.2008 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.12.2009 року та визнання права власності –відмовити за безпідставністю.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:  В. М. Герасименко