Справа № 2-а-523/11  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 року                                                                                 м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області  Подопригора Л.  І.,  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м.  Лебедині  Сумської області про захист права на соціальну підтримку відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

встановив:   

          22 лютого 2011 року позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про захист права на соціальну підтримку відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в якому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за  період з 01 січня 2010 року  по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року  по 28 лютого 2011 року з урахуванням виплачених коштів та здійснювати виплату перерахованої пенсії. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак дана допомога не виплачується, відповідно  до  закону,  тому вона і звернулася до суду з вказаним позовом.

          22 лютого 2011 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав та в установлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на позов.

          Суддя, оцінивши повідомленні позивачем та відповідачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення з огляду на наступне.

          Позивачка підтвердила доказами обставини, на які посилається в позові, зокрема те, що є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надавши суду копію пенсійного посвідчення  НОМЕР_1 (а.с.5).

Відповідач в письмовому запереченні зазначив, що дійсно згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни повинна виплачуватися надбавка до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, але 28.05.2008 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 530, якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни»у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. За таких обставин вважав, що управління Пенсійного фонду в м. Лебедині діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. Тому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх безпідставністю.

Розглядаючи справу, суд керувався наступними положеннями чинного законодавства:

- ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої - дітям війни повинна виплачуватися надбавка до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком;

- ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який визначає розмір мінімальної пенсії за віком;

- відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України;

-    Законом  України «Про  Державний  бюджет  на 2011 рік»

- ч. 3 ст.22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;

- ст. 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, зокрема, у старості.

          При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача про неможливість забезпечення  доплати до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком через відсутність коштів, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, а реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах  законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також суд вважає, що на зазначені правовідносини не розповсюджується дія  ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Тому, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що розміри виплат позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни підлягає задоволенню  за 2010 рік  з 01 січня  по 31 грудня  та з 01 січня 2011 року  по 28 лютого 2011 року з урахуванням фактично отриманих позивачем виплат.

На  підставі  ст.94 КАС України, на  користь  позивача з Державного  бюджету  слід  стягнути судові  витрати, сплачені  позивачем  при  подачі  позову  до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 183-2 та ч.1 ст.256 КАС  України постанова  суду   підлягає  негайному  виконанню відповідачем. 

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Законом України «Про Державний  бюджет на 2010 рік»,  Рішеннями  Конституційного  Суду  України № 6 рп/2007 від 09.07.2007 року  та від 22.05.2008 року № 10рп/2008 року, ст. ст. 7-9, 69-71, 94,  159-163,  183-2, 256  КАС України, суд  –            

ПОСТАНОВИВ:   

Позов  ОСОБА_1   задоволити  

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за  2010 рік з 01 січня по 31 грудня та з 01 січня 2011 року  по 28 лютого 2011 року  з урахуванням фактично отриманих   виплат.

Стягнути з  Державного  бюджету  України  на користь  ОСОБА_1 судові витрати  в розмірі 3,40 грн.

Постанова  суду  підлягає  негайному  виконанню  відповідачем.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського адміністративного апеляційного суду через  Лебединський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до апеляційного суду.

Суддя                                                                                                    Подопригора Л.  І.