Справа № 22ц-608/2007 р. Головуючий у першій
інстанції Єланська О.Е.
Категорія 41 Доповідач апеляційної
інстанції Птіціна В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.
суддів - Птіціної В.І., Колбіної Т.П.
при секретарі - Благовідові А.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
представника відповідача ТОВ „Севмормаш"-Черьомухіної Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 22 лютого 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севмормаш" про стягнення середнього заробітку за .затримку розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Севмормаш" (далі ТОВ „Севмормаш"), в якому просила стягнути з відповідача компенсацію за затримку остаточного розрахунку при звільненні з 26 травня 2005 р. по ЗО січня 2006 р. за 175 робочих днів в сумі 9068 грн. 50 коп.
Уточнивши в ході розгляду справи позовні вимоги, представник позивача просив стягнути з відповідача, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати, 14500 грн. компенсації, згідно із ст. 117 КЗпП України, у вигляді середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.
Вимоги мотивовані тим, що за рішенням Нахімовського райсуду м. Севастополя від 25 травня 2005 року з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість по заробітній платі на день її звільнення у розмірі 3404,64 грн., остаточний розрахунок при звільненні на суму 767 грн. 74 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 44902 грн. 31 коп. Вважає, що оскільки відповідачем остаточний розрахунок при звільненні був проведений 21.04.2006 p., просив стягнути з відповідача, на підставі ст. 117 КЗпП України, компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку, після ухвалення рішення, починаючи з 26 травня 2005 р. по 21 квітня 2006 p., тобто за 232 робочих дня у розмірі 14500 грн.
Рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 22 лютого 2007 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Вказує, що суд, у відповідності з встановленими обставинами, неправильно визначив правовідносини по справі, а також не дав оцінки доказам.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали
2
справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доказів обґрунтованості позову, у відповідності до ст. 60 ЦПК України, позивачем не надано.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу,... установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 25 травня 2005 року, яке набрало чинності, з ТОВ „Севмормаш" на користь ОСОБА_1 стягнута компенсація у розмірі середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 44902 грн. 31 коп., компенсація втрати частини заробітної плати через порушення термінів її виплати у розмірі 474 грн. 42 коп., 767 грн. 74 коп. неоплачені на час ухвалення рішення суду частини коштів, які належать позивачу на день звільнення на підставі ст. 116 КЗпП України та моральна шкода у розмірі 500 грн., а всього - 46641 грн. 47 коп.
Судом також встановлено і не спростовується сторонами, що вказане рішення суду виконано, всі суми заборгованості позивачеві виплачені, останній платіж зроблено 21.04.2006 р.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з часу ухвалення вищевказаного рішення суду правовідносини сторін із стадії трудового спору перейшли в стадію виконання рішення суду. Доказів в обґрунтування позовних вимог щодо порушення трудових прав позивачем суду не надано.
Таким чином суд правильно оцінив викладене і обґрунтовано ухвалив рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для зміни чи скасування постановленого судом рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 22 лютого 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.