Справа № 22ас- 172/2007 р. Головуючий у першій
інстанції Проценко О.І.
Категорія 38 . Доповідач у апеляційній
інстанції Володіна Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого - Клочка В.П.
суддів - Володіної Л.В., Водяхіної Л.М.
при секретарі - Кравченко О.С.
за участю - позивача ОСОБА_1
- прокурора Юнюшкіної В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 06 березня 2007 року, по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури міста Севастополя, Головного управляння державного казначейства України у м. Севастополі про усунення порушень діючого законодавства з боку працівників Прокуратури міста Севастополя, примушення виконання дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, третя особа - старший помічник прокурора міста Севастополя Харцизові Н.М.,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури міста Севастополя і просив усунути порушення Законів України "Про звернення громадян" та "Про інформацію", припущені старшим помічником прокурора міста Севастополя Харцизовою Н.М., зобов'язати відповідача видати йому завірену копію подання Прокуратури м. Севастополя від 23.06.2004 року направленого на адресу Голови Севастопольської міської державної адміністрації, повідомити кім з прокуратури проводилася перевірка та на підставі яких матеріалів, і відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Вимоги мотивує тим, що 15.01.2006 року він звернувся до старшого помічника прокурора міста Севастополя Харцизової Н.М. із запитом, проте на свій запит не одержав обґрунтованої відповіді. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди обґрунтовує тим, що зазначеними вище діями відповідача йому заподіяні моральні страждання, які він оцінює у 1000 грн., він був вимушений звертатися до судів за захистом свого порушеного права, що
2
порушило його звичайний уклад життя, спричинило додаткові незручності.
Постановою місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від Об березня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову по суті його позовних вимог, мотивуючи тим, що судом не були враховані усі істотні обставини, які мають значення по справи.
Заслухавши пояснення позивача, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення прокурора, яка згодна з рішенням суду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що відповідач діяв у відповідності до вимог Закону України "Про прокуратуру" і порушень вимог Законів України "про інформацію" та "Про звернення громадян" ним допущено не було.
З такими висновками суду погоджується судова колегія.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 16.01.2006 року до Прокуратури м. Севастополя надійшов запит ОСОБА_1 щодо видачі йому завіреної копії подання прокурору від 23.06.2004 року, направленого прокуратурою м. Севастополя на адресу Голови Севастопольської міської державної адміністрації та повідомлення ким з прокуратури проводилася перевірка та на підставі яких матеріалів було направлене зазначене подання(а.с.6).
23.01.2006 року за вих. № 07/3-734/04-222 зазначений запит був направлений прокурору Гагарінського району м. Севастополя для розгляду та дачі відповіді заявнику по суті(а.с.7).
Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що подання внесено прокурором у держаний орган у відповідності до вимог ст. 23 Закону України " Про прокуратуру".
Доводи позивача, що відповідачем порушені вимоги Закону України "Про інформацію", щодо доступу до інформації про нього і відмови видачі копії подання прокурора, судова колегія вважає безпідставними.
З матеріалів справи вбачається що, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості знайомитися та неодноразово знайомився у приміщенні Прокуратури м. Севастополя з матеріалами перевірок, які проводилися відносно нього та з змістом подання прокурора від 23.06.2004 року, це підтверджується матеріалами справи та поясненнями самого позивача.
Вимоги позивача про надання йому інформації про те ким проводилася перевірка і на підставі яких матеріалів було направлене зазначене подання прокурора, судова колегія вважає безпідставними, оскільки нормами діючого законодавства такі дії не передбачені.
Доводи позивача про те, що старшим помічником прокурора м. Севастополя Харцизовою Н.М. були порушені вимоги Закону України "Про звернення громадян", судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки запит позивача, у встановлений законом строк, був
3
направлений до прокуратури Гагарінського району
м. Севастополя для надання відповіді по суті, відповідно до ч.3 ст.7 зазначеного закону, про що позивач був повідомлений ( а.с. 7). 30.01.2006 року на запит ОСОБА_1 прокуратурою Гагарінського району м. Севастополя була надана відповідь (а.с.115).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки відповідач діяв правомірно, у відповідності до чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, постанова ухвалена відповідно до норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування постанови судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. 195-206 КАС України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 0 6 березня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця із дня набрання чинності.