Справа №  2-а-1285/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року Суддя Дебальцевського міського суду Акімченко Ю.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Дебальцевому про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України  у здійсненні перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України  у здійсненні перерахунку пенсії позивача та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 3 серпня 2010 року, посилаючись на неправомірну відмову відповідача у перерахунку та виплаті державної пенсії по інвалідності у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком по 1-й групі інвалідності відповідно до статті 50 та статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацем другим преамбули передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який мас право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-УІ (надалі -Закон № 107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(пункт 28 розділу II).

Частина 3 статті 54 та стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону № 107) встановлюють нижчі розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статей 50, 54.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиційне  значення  для  судів  загальної юрисдикції при  розгляді  ними  позовів  у зв*язку із правовідносинами,    які    виникли    внаслідок   дії   положень   Закону   України   «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107.

Згідно зі ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вналідок Чорнобильської катастрофи”  ( в редакції на 31.12.2007 року), інваліду по захворюванню, причинний зв*язок із Чорнобильською аварією якого встановлено експертною комісією, призначена пенсія не може бути нижче 10 мінімальних пенсій за віком по  першій групі інвалідності.

У відповідності до ст. 50 зазначеного Закону учаснику ліквідації наслідків аварії  на ЧАЕС повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком по першій групі інвалідності.

Частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає, шо обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі –загальний закон), у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).

 Частиною 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Частина друга вищенаведеної статті визначає, що за наявності у непрацюючих інвалідів 2 і 3 груп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу - за їх вибором пенсія по інвалідності призначається у розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину третю статті 54 Закону України   «Про   статус   і   соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи» (17 листопада 2005  року),  обчислення  і  призначення   пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.

Згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України “Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999 року законодавчо було введене поняття прожиткового мінімуму. Згідно із ст. 2 цього Закону прожитковий мінімум застосовується для встановлення розміру мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії позивача  повинен був розраховуватися з мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму, у відповідності до ст. ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вналідок Чорнобильської катастрофи” та ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум”.

Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 1-й групі інвалідності –10 мінімальних пенсій за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 данного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про Державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.   

Керуючись ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст. ст. 8,10, 28,33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України “Про прожитковий мінімум”, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік ", Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008,  ст.ст. 4-15,159-163, 185-186,254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИЛА:

Позов ОСОБА_1 в інтересах  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Дебальцевому про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України  у здійсненні перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії- задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцевому Донецької області у здійсненні перерахунку ОСОБА_2 державної пенсії по інвалідності у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцевому Донецької області  здійснити перерахунок  ОСОБА_2 державної пенсії по інвалідності у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статтей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, з 3 серпня 2010 року.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного  адміністративного суду через Дебальцевський міський суд протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Дебальцевського

міського суду                                                                      Ю.П. Акімченко