Справа №  5-64/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді             Курус Р.І.

при секретарі -                   Антоненко В.О.   

з участю прокурора -        Фединець В.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні ДВК-40 УДДУПВП у Львівській області заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Любиковичі Сарненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, приватного підприємця, раніше судимого 05.08.2003 року Костопільським районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 296 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, 26.04.2005 року Сарненським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 510 грн., 06.02.2006 року Кременчуцьким районним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, засудженого 14 вересня 2010 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, - про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, -  

в с т а н о в и в :

10.02.2011 року до суду звернувся ОСОБА_1, засуджений вироком від 14.09.2010 року Кузнецовського міського суду Рівненської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, із заявою, в якій просить замінити йому невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, не вказавши підстав такого звернення.  

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 заяву підтримав і просить її  задоволити, замінивши йому невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі покаранням у виді громадських робіт.

Вислухавши пояснення засудженого, думку представника адміністрації установи, який вважає, що засудженому ОСОБА_1С не слід замінювати невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням, оскільки останній не став на шлях виправлення, та висновок прокурора, який заяву підтримав, перевіривши матеріали заяви та особової справи засудженого, суд знаходить підстави для заміни засудженому ОСОБА_1С невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді громадських робіт, виходячи з наступних міркувань.

Вироком від 14.09.2010 року Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та йому призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України –1 рік 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Початок терміну відбування покарання –17 жовтня 2009 року, кінець терміну –17 травня 2011 року.  

Статтею 107 КВК України визначено перелік прав і обов’язків осіб, засуджених до позбавлення волі, серед яких закріплено право звертатись до адміністрації установи з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.  

Вимогами статті 82 КК України передбачено, що особам, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення і після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Статтею 407 КПК України передбачено, зокрема, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням відповідно до вимог ст. 82 КК України застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покаранням, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх.

Таким чином, основною підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є лише спільне подання органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії.

З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_1 встановлено, що останній вчинив умисний тяжкий злочин, за який йому було призначено покарання у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, на даний час фактично відбув більше як половину строку покарання і невідбутими залишились 85 днів позбавлення волі.

З оглянутої характеристики, складеної начальником відділення №2 соціально-виховної та психологічної служби Чаплі І.М. та затвердженої 08.02.2011 року начальником Дрогобицької ВК-40 Кутовим В.А., встановлено, що засуджений ОСОБА_1 за час відбуття покарання не став на шлях виправлення і йому недоцільно замінювати невідбуту частину покарання більш м'яким з тих підстав, що останній заохочень та стягнень не мав.   

Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні подання, спільним рішенням адміністрації ДВК-40 та спостережної комісії при Дрогобицькому міськвиконкомі 08.02.2011 року було відмовлено засудженому ОСОБА_1 в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким лише з тих підстав, що останній нетривалий час відбуває покарання в ДВК-40.

Однак, суд вважає дане подання необґрунтованим і таким, що не заслуговує на увагу, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, засуджений ОСОБА_1, відбуваючи покарання в ДВК-40, довів своє виправлення і став на шлях виправлення, позаяк порушень режиму колонії не допускав, в колективі засуджених не конфліктував, постійно залучався до робіт по покращенню благоустрою території колонії і такі роботи виконував сумлінно.  

З огляду на зазначене суд приходить до переконання, що заява засудженого ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

При обранні виду і розміру більш м'якого покарання, яке необхідно призначити засудженому, суд враховує особу засудженого ОСОБА_1, який вчинив умисний тяжкий злочин, визнав себе винним, у вчиненому розкаявся, позитивно характеризується, відбув більше як половину призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, залучався до робіт по покращенню благоустрою території, що свідчить про те, що він став на шлях виправлення.

При таких обставинах суд вважає за можливе замінити засудженому ОСОБА_1 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді громадських робіт, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, оскільки ст. 56 КК України передбачено, що громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти і до двохсот сорока годин, а ст. 72 КК України визначено, що одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт, засудженому ОСОБА_1 невідбутими залишилось 85 днів позбавлення волі, а тому суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 строк громадських робіт в максимальному розмірі, встановленому ст. 56 КК України.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 56, 72, 82 КК України, ст. 107 КВК України, ст. 407 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1, засудженого вироком від 14.09.2010 року Кузнецовського міського суду Рівненської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі, про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням –задоволити.

Замінити ОСОБА_1 невідбуту частину покарання у виді 85 днів позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.          Постанова підлягає оскарженню до апеляційного суду Львівської області впродовж семи діб з дня її оголошення.  

Суддя