Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-926/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І.Л.
Категорія - 10.3.1. Доповідач Бубличенко В. П.
УХВАЛА
25.02.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - Бубличенко В. П.
суддів Яковлєвої С.В.
Сукач Т. О
розглянула в порядку письмового провадження в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді про нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді на постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 8 квітня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
10 лютого 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді про нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зазначав, що має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що всупереч положенням закону таке підвищення йому відповідачем не нараховувалося і не виплачувалося, просив зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому у повному обсязі підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 31 грудня 2009 року.
Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 8 квітня 2010 року позов задоволено.
Суд поновив позивачу строк звернення до суду за захистом порушених прав, визнав неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року і зобов’язав відповідача здійснити щомісячне нарахування та виплату позивачу за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Законів України «Про соціальний захист дітей війни», «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік», «Про Державний бюджет на 2009 рік»та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати.
Зазначає, що при вирішенні справи судом не враховано, що фінансове забезпечення виплати підвищення до пенсії дітям війни здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. В зв’язку з цим належним відповідачем у справі має бути Державне казначейство України.
Державним бюджетом кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни не передбачені і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
Крім того, позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду за захистом порушеного права, а суд безпідставно не задовольнив клопотання управління Пенсійного фонду про застосування строку позовної давності.
Позивач постанову суду не оскаржив.
Згідно з ч.8 ст.183-2 КАС України апеляційна скарга управління Пенсійного фонду розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення у визначених статтею 195 КАС України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" набув статусу дитини війни.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, гарантоване ст.46 Конституції України, є визначальною для вирішення даного спору.
У 2007-2009 роках управлінням Пенсійного фонду йому не нараховувалися кошти, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у встановленому цією нормою розмірі.
Суд дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату підвищення до пенсії дітям війни не є підставою для відмови у позові, оскільки реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків (справа «Кечко проти України», рішення від 8 листопада 2005 року).
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Виходячи з наведеного, суд обгрунтовано визнав протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Кіровоград по ненарахуванню позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проте період, за який має бути проведено нарахування і виплата підвищення до пенсії, суд визначив неправильно.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року; «Девеер проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року).
Відповідно до ст.99 КАС України в редакції, яка була чинною на час пред’явлення позову і розгляду судом першої інстанції справи, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що щодо заявлених позивачем вимог про проведення перерахунку і виплати підвищення до пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 10 лютого 2009 року, які були задоволені судом, строк звернення до суду пропущено.
Відповідач у запереченні на позов просив застосувати встановлений законом строк звернення до суду і відмовити у позові.
Проте, суд першої інстанції поновив позивачеві строк звернення до суду, пославшись на те, що позивач є особою похилого віку і за станом свого здоров’я не міг вчасно звернутися до суду з вимогою реалізації порушеного права. Крім того, письмова відповідь про відмову в перерахунку пенсії позивачеві була направлена відповідачем 9 лютого 2010 року, що, на думку суду, є однією з підстав поновлення строку.
Такі доводи не можна визнати обґрунтованими, оскільки виплати пенсії і підвищення до пенсії є щомісячними, позивач знав розмір цих виплат і в разі незгоди з їх розміром мав право звернутися до суду незалежно від часу отримання письмової відповіді управління про відмову у перерахунку пенсії.
Похилий вік позивача не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а доказів хвороби, яка б перешкоджала пред’явленню позову, в матеріалах справи немає. Поважність причини пропуску строку звернення до суду позивачем не доведена, тому передбачених законом підстав для його поновлення немає.
Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час перегляду справи апеляційним судом чинною є ст.100 КАС України в редакції Закону України № 2453-У1 від 7 липня 2010 року, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в частині визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 10 лютого 2009 року і зобов’язання відповідача здійснити щомісячне нарахування та виплату позивачу за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно - скасувати, а позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду відповідно до ч.1 ст.203 КАС України.
В решті постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 183-2 ч.8, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 203 ч.1, 205 ч.1 п.1, 206, 212, 254 ч.5 КАС України, Законом України від 2 грудня 2010 року № 2748-У1 «Про внесення змін до розділу ХП «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 8 квітня 2010 року в частині визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді щодо своєчасного перерахунку та виплати ОСОБА_3 пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 10 лютого 2009 року і зобов’язання відповідача здійснити щомісячне нарахування та виплату позивачу за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Законів України «Про соціальний захист дітей війни», «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік», «Про Державний бюджет на 2009 рік»та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»- скасувати, а позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
В частині визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 10 лютого по 31 грудня 2009 року і зобов’язання управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді здійснити щомісячне нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Законів України «Про соціальний захист дітей війни», «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік», «Про Державний бюджет на 2009 рік»та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 10 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року - постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 8 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді