Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 33-52/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Отян
Категорія - 229 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2011 Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Олексієнко І.С., при секретарі Гершкул І.М., за участю захисника-адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта вища військова, одруженого, пенсіонера, який проживає: АДРЕСА_1, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст.174 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 гривень, а також конфісковано мисливську зброю –ТОЗ-99, 5,6 мм, НОМЕР_1.
Суд визнав винним ОСОБА_3 в тому, що він 16.01.2011 року о 12.20 год. на подвір’ї домоволодіння ОСОБА_4, що розташоване по АДРЕСА_2, Олександрівського району Кіровоградської області, здійснив постріли із власної мисливської зброї –гвинтівки ТОЗ-99, 5,6 мм, НОМЕР_1, застреливши двох собак, чим вчинив стрільбу із вогнепальної зброї у населеному пункті і в не відведених для цього місцях.
В апеляційній скарзі на дану постанову ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду є передчасними, оскільки він не стріляв у собак ОСОБА_4, а коли побачив на подвір’ї останнього пір'я своїх гусей, то прийшов поговорити та був із рушницею, оскільки до цього ходив у лісопосадку, де багато собак, та шукав своїх гусей, які зникли. Вважає, що потерпілий та свідки його обмовили.
Вислухавши пояснення ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах останнього, які підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без зміни, виходячи з таких підстав.
Відповідно до диспозиції ст.174 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі стрільби з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 16.01.2011 року о 12.20 год. у домоволодінні, розташованому по АДРЕСА_2, Олександрівського району Кіровоградської області, здійснив постріли із власної гвинтівки ТОЗ-99, калібру 5,6 мм, застреливши собак.
ОСОБА_3 апеляційному суду пояснив, що вину не визнає, оскільки не стріляв, а 15.01.2011 року близько 16.00 год. виявив відсутність у своєму дворі двох гусок та почав шукати їх , проте прошукавши до 20.00 год. не знайшов. Гусей тримав у загороді, яка мала отвори через які гуси мали змогу вийти, проте цього ніколи не робили. Наступного дня, тобто 16.01.2011 року, пішов шукати гусей у розташовані поряд із домоволодінням лісосмуги, оскільки мешкає на краю села. Зважаючи на те, що у лісосмугах багато собак та звірів, які нападають на людей і вже були такі випадки, взяв із собою рушницю ТОЗ-99 для самозахисту. Обійшовши всі чагарники не знайшов гусей та повертаючись додому пішов селом і близько 12.00 год. проходячи повз подвір’я ОСОБА_4 побачив у дворі пір'я, шию та лапи своєї гуски. Оскільки собак у дворі не було увійшов взяв залишки гуски та почав стукати до господарів, які вийшли не одразу. Коли він запитав у сусіда звідки в нього залишки його гуски, то останній нічого не зміг відповісти. В подальшому з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 звернувся до міліції із заявою. Покази свідка ОСОБА_6 вважає неправдивими, оскільки вона просила в нього у борг гроші, проте він їй відмовив, а тому вона вирішила йому помститись. Щодо знайдених на місці пригоди гільз, то вони можливо випали з кишені, а потерпілий їх підібрав щоб його обмовити. Рушницю взяв найменш потужну виключно для самооборони, оскільки якби хотів щось підстрелити, то зважаючи на наявність більш потужної зброї, як у колекціонера, обрав би карабін, проте не мав такої мети.
Захисник-адвокат ОСОБА_2 доповнив показання правопорушника щодо об’єктивного підтвердження матеріалами справи відсутності мети застрелити собак сусіда та недоведеності вчинення пострілів.
Поряд із викладеним, матеріали справи містять протокол огляду місця події від 18.01.2011 року, яким виявлено гільзу від патрону калібру 5,6 мм, а також пояснення потерпілого ОСОБА_4, який вказав, що 16.01.2011 року близько 12.00 год. до нього постукав у двері ОСОБА_3, а коли він вийшов, то побачив, що його дві собаки застрелені і ОСОБА_3 стоїть із рушницею та залишками гуски. Останній сказав, що застрелив собак, оскільки вони з’їли його гусей, а потім він знайшов гільзи від рушниці. Дані пояснення підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та додали, що чули постріли і бачили ОСОБА_3 із рушницею.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив дану справу по суті та дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП, оскільки матеріали справи об’єктивно підтверджують, що останній вчинив постріли з вогнепальної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населеному пункті і в не відведеному для цього місці.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність вини правопорушника спростовуються матеріалами справи, а саме письмовими докази та поясненнями потерпілого і свідків, які проаналізовано вище.
Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення судом першої інстанції виконано вимоги ст.33 КУпАП, а саме при накладенні стягнення враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який характеризується позитивно, пенсіонер, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та призначено стягнення, яке є обґрунтованим та достатнім.
Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.245 КУпАП всебічно, повно та об’єктивно дослідивши всі обставини справи, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП та обґрунтовано, враховуючи особу правопорушника, наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2011 року відносно останнього –без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області І.С. Олексієнко