Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 -653/2010р. Справа № 22-а -1062 2011року Головуючий 1 інстанції: Пляка С.Л.
Доповідач: Чорнобривець О.С.
У Х В А Л А
Іменем України
4 березня 2011року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді –Кодрула М.А.,
суддів – Чорнобривець О.С. , Потапенка В.І.
розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області на рішення Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання бездіяльності неправомірною і зобов’язання вчинити певні дії-,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2010року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом відповідача про визнання бездіяльності неправомірною і зобов’язання вчинити певні дії.
Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не нараховувалось і не виплачувалось, просила визнати бездіяльність неправомірною та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити зазначене підвищення (щомісячну соціальну надбавку) починаючи з липня 2007року по день звернення до суду.
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії управління щодо не нарахування позивачці підвищення до пенсії та зобов’язав здійснити нарахування та виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007року, з 22 травня 2008року по31 грудня 2008року, з 01 січня 2009року по 15 липня 2010року з урахуванням фактично отриманих сум. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відсутність законодавчого врегулювання питання про зазначений судом перерахунок пенсії, відсутність бюджетних коштів для виплати надбавок.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачки повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого чинним законодавством не встановлено, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з п.п.7 п.2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином суд дійшов правильного висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст. 195,ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області відхилити, а рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: