Справа № 22 Ц- 545/ 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Савицький О.А.
Категорія 44 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А
УХВАЛА
Іменем України
22 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Юровської Г.В.
суддів: Яворського М.А., Суханової Є.М.
при секретарі Якимець Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2006 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_2., заступника голови Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_3., треті особи: Президент України ОСОБА_4., Верховний Суд України, Вищий Адміністративний Суд України, про визнання права на апеляційне оскарження, визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з цивільним позовом до судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_2. та заступника голови Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_3. та просила суд визнати за нею право на своєчасний апеляційний розгляд справи №2-2284-1/05 , визнати, що відповідачка по справі ОСОБА_2. викрала в неї право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, просила також стягнути з відповідачів по справі 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у відкритті провадження в даній цивільній справі.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просить визнати вказану ухвалу судді такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, скасувати її та зобов'язати Шевченківський районний суд м. Києва відкрити провадження в цивільній справі за поданим нею позовом.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали судді Шевченківського районного м. Києва згідно ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно до ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Як вбачається з матеріалів вказаної цивільної справи позивачка по справі ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до судді Апеляційного суду м. Києва та заступника голови цього ж суду про визнання за нею права на апеляційне оскарження, визнання дій неправомірними відшкодування моральної шкоди.
Зі змісті поданої ОСОБА_1 позовної заяви вбачається, що 14 грудня 2005 року вона оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2005 року у справі за її адміністративним позовом до державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко В.М. та посадових осіб Генеральної прокуратури України. Однак відповідачка по дій цивільній справі суддя апеляційного суду м. Києва ОСОБА_2. 25 січня 2006 року винесла ухвалу про залишення апеляційної скарги
без розгляду з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, тому позивачка ОСОБА_1., вважала, що відповідачка по даній цивільній справі ОСОБА_2. таким чином позбавила її права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Отримавши 09 лютого 2006 року указану увалу судді вона подала телеграму на адресу суду, в якій повідомила про направлення на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку у вище вказаній адміністративній справі.
Однак із листа іншого відповідача по даній справі - заступника голови Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_3., який вона отримала 24 лютого 2006 року в приміщенні апеляційного суду їй стало відомо, що вказана справа 7 лютого 2006 року була повернута до Печерського районного суду м. Києва.
Вказані дії відповідачів по справі призвели до того, що подана нею 14 лютого 2005 року апеляційна скарга так і залишилася не розглянутою, чим вона була позбавлена права на апеляційний розгляд, тому вважає, що відповідачі по справі зобов'язані відшкодувати їй моральну шкоду.
Тобто з наявних матеріалів справи вбачається що, заявлені ОСОБА_1 вимоги зводяться до розгляду апеляційним судом скарги позивачки в апеляційному порядку по справі адміністративного судочинства, що перебувала у провадженні відповідачки ОСОБА_2. як судді апеляційної інстанції та направлення іншим відповідачем заступником голови апеляційного суду м. Києва документів по цій же справі до Печерського суду м. Києва для приєднання до матеріалів цієї адміністративної справи, тобто оскаржується діяльність відповідачів пов'язана зі здійсненням правосуддя, а не щодо виконання ними управлінських функцій.
Згідно зі статтями 126,129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Зі змісту наведених положень закону вбачається, що рішення суду і відповідно дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних із підготовкою та судовим розглядом справ, перевіркою їх у порядку апеляційного провадження, можуть оскаржуватись у чинному в даний час касаційному порядку, а не шляхом подачі позову до суду першої інстанції, оскільки це порушувало б конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.
Рішення та ухвали суду (дії чи бездіяльність суддів) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції та законодавством про судочинство.
Кодексом Адміністративного судочинства визначений порядок касаційного перегляду ухвал суду апеляційної інстанції (ст. 211-213 КАС України), в тому числі і оскарження ухвали судді апеляційної інстанції щодо залишення апеляційної скарги без розгляду ( ч.2 ст. 211 КАС України). Тому позивачка по справі не позбавлена можливості в процесуальному порядку оскаржити зазначену ухвалу судді апеляційного суду м. Києва.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суддя Шевченківського районного суду обґрунтовано відмовив у відкритті провадження в даній цивільній справі, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 повинна бути відхилена, а ухвала судді Шевченківського районного суд м. Києва від 11 вересня 2006 року, повинна бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу судді Шевченківського районного суд м. Києва від 11 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2 місяців.