Справа №  1-49/10

Провадження №11/0390/189/11 Головуючий у 1 інстанції:Шарунович В.В.

Категорія:ч. 1 ст. 286 КК України Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 року           місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Пазюк О. С.

суддів -  Опейда В.О., Матвієнко Н.В.,

 за участю прокурора –Старчука В.М.,

засудженого – ОСОБА_1,

потерпілого – ОСОБА_2,

представника потерпілого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями  прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_1 та законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 ОСОБА_6 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від     28 грудня 2010      року  ,   яким

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, працюючий слюсарем Ратнівського УГГ, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на 8 місяців громадських робіт з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку без позбавлення права керування транспортними засобами.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд.

          Цивільний позов задоволено частково.

          Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 30625,68 грн. матеріальних збитків, пов’язаних з ремонтом пошкодженого автомобіля, 200 грн. витрат на правову допомогу  та 400 грн. моральної шкоди, а всього 34225грн.68коп.

          Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в дохід держави в розмірі 13752грн.13коп. за проведення експертиз.

          Вироком вирішено долю речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 8 липня 2006 року близько 17 години на 2 км автодороги Ратно -Камінь-Каширський, поблизу с. Лучичі Ратнівського району, керуючи в напрямку смт.Ратно технічно-справним автомобілем «ВАЗ-2101» та виконуючи поворот ліворуч, в порушення вимог п.п. 2.3(б), 10.1, 10.4, 14.3. Правил дорожнього руху України, проявивши безпечність та неуважність, неправильно оцінивши дорожню обстановку, не переконавшись, що це не створить перешкоди чи буде безпечно для інших учасників руху, не дав дорогу транспортному засобу «Рено» під керуванням ОСОБА_2, який, виконуючи маневр обгону, рухався у попутному напрямку на зустрічній смузі руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем останнього, у результаті якого пасажир автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Порушення ОСОБА_1 вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку з наслідками, що настали.

В апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, зазначає, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 покарання у виді 8 місяців громадських робіт, що не передбачено  КК України, а тому просить  вироку скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Засуджений в своїй апеляції, посилаючись на необ’єктивність та неповноту висновків експертиз і судового слідства, просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок перевищення швидкості та порушення п.п. 2.3, 9.4, 10.1, 12.3., 12.6, 14.2. Правил дорожнього руху водієм автомобіля «Рено» ОСОБА_2, про що переконливо свідчать обставини та матеріали справи, які суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги. Вказує, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях, проведені експертизи є недостовірними із-за неврахування усіх, в тому числі, вихідних даних, які є в матеріалах кримінальної справи, та показань свідків, однак суд не усунув цих недоліків. Також зазначає, що у вироку судом безпідставно змінено його показання, хоча як під час досудового слідства, так і в ході судового розгляду справи вони були аналогічними.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 в апеляції також вказує на необ’єктивність, недостовірність та неповноту висновків експертиз і судового слідства, а тому просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги її пояснення та пояснення свідків про швидкість руху обох автомобілів, а також усі обставини дорожньо-транспортної пригоди, які переконливо свідчать про те, що зіткнення автомобілів відбулося внаслідок перевищення швидкості та порушення п.п. 2.3, 9.4, 10.1, 12.3., 12.6, 14.2. Правил дорожнього руху ОСОБА_2

В запереченнях на апеляції засудженого та законного представника неповнолітнього потерпілого прокурор просить залишити їх без задоволення, посилаючись на те, що по справі зібрано та досліджено всі можливі докази, проведено цілий ряд судових транспортно-трасологічних та автотехнічних експертиз, в ході призначення і виконання яких були враховані всі побажання засудженого ОСОБА_1 відносно встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди, а показання свідків не взяті до уваги при проведенні експертиз зокрема через те, що вони суперечать зафіксованій слідовій інформації, встановленій під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляцій, міркування прокурора про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, і залишення апеляцій засудженого та законного представника неповнолітнього потерпілого без задоволення, пояснення засудженого, який просив апеляції його та законного представника потерпілого задовольнити, в задоволенні апеляції прокурора відмовити, потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які просили апеляції залишити без задоволення і постановити вирок, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення повністю, апеляції засудженого та законного представника неповнолітнього потерпілого - до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК.

Санкцією ч. 1 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Суд першої інстанції порушив ці вимоги кримінального закону при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання у виді 8 місяців громадських робіт з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку, оскільки санкцією ч. 1 ст. 286 КК України таке покарання не передбачено.

Тому, як правильно зазначено в апеляції прокурора, вирок суду на підставі ст. 371 КПК України підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, а також перевірити обґрунтованість доводів засудженого і законного представника неповнолітнього потерпілого та постановити законне і справедливе рішення.

          На підставі наведеного і керуючись ст.ст.   365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити, а апеляції засудженого ОСОБА_1 та законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 ОСОБА_6 задовольнити частково.

         Вирок Ковельського міськрайонного суду від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити у той же суд  на новий судовий розгляд у іншому складі суду.

Головуючий                     

Судді