Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а- 1254/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Шаєнко Ю.В.
Доповідач Чорнобривець О. С.
УХВАЛА
Іменем України
9 березня 2011року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді –Кодрула М.А.,
суддів – Чорнобривець О.С. , Потапенка В.І.
розглянула письмовому провадженні в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Петрівському районі на постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2009року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Петрівському ірайоні про визнання бездіяльності неправомірною і зобов’язання вчинити певні дії-,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року позивачка звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Петрівському районі про визнання бездіяльності неправомірною і зобов’язання вчинити певні дії.
Зазначала, що вона має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалось і не виплачувалось, просила поновити строк звернення до суду, визнати бездіяльність неправомірною та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити зазначене підвищення (щомісячну соціальну надбавку) починаючи з 01 січня 2006 року до 2009 року.
Постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2009року позов задоволено частково. Суд поновив пропущений з поважних причин строк звернення до суду, дії управління щодо не нарахування позивачці підвищення до пенсії та зобов’язав здійснити нарахування та виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007року, з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відсутність законодавчого врегулювання питання про зазначений судом перерахунок пенсії, відсутність бюджетних коштів для виплати надбавок.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачки повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого чинним законодавством не встановлено, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з п.п.7 п.2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином суд дійшов правильного висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст. 195,ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Петровському районі відхилити, а постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2009року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: