Справа № 2-220/2007р.

РІШЕННЯ

Іменем України

04 травня 2007 p.

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Кузьмич Г.Л.

при секретарі Яцюрі Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання правочину недійсним,

Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1

відповідачка ОСОБА_2

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій зазначає, що 02 вересня 2006 року з відповідачкою дійшли усної домовленості про купівлю-продаж автомобіля марки «Луаз-969 М», номерний знак НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3

Позивач, згідно домовленості з відповідачкою, передав останній 650 доларів США, а відповідачка в свою чергу - вищезгаданий автомобіль та правовстановлюючі документи на нього і копію довіреності, згідно якої право продажу мали ОСОБА_4і ОСОБА_5.

Договір купівлі-продажу сторони мали укласти на слідуючий день, оскільки був відсутній власник автомобіля, однак вищезазначеного договору сторони не уклали, так як відповідачка на слідуючий день повідомила, що власниця автомобіля померла і даного договору укладати не буде а гроші не поверне.

З приводу вчинення шахрайства позивач звертався із заявою в Камінь-Каширський РВ УМВС України, однак йому було відмовлено.

Просить суд визнати правочин щодо укладення договору купівлі-продажу автомобіля марки «Луаз-969 М», номерний знак НОМЕР_1 вчинений під впливом обману недійсним, та застосувати передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України наслідки, а саме:

зобов'язати відповідачку повернути йому кошти в сумі 650 доларів США отримані за автомобіль;

позивач   в   свою   чергу   зобов'язується   повернути   відповідачці автомобіль і правовстановлюючі документи на нього.

Стягнути з відповідачки ЗО гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідачка позов не визнала.

Свідок ОСОБА_4 суду ствердив, що автомобіль належав його матері ОСОБА_6та був технічно несправний, а тому його продали без переоформлення документів, на запчастини.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що позивач знав про те, що відповідачка не є власником даного автомобіля, а дійсний власник -хвора жінка, яка перебуває на лікуванні. На той час, коли позивач звернувся для оформлення документів на автомобіль, власниця його вже померла.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги є безпідставними і у їх задоволенні слід відмовити.

Судом встановлено, що власником автомобіля марки «Луаз-969 М», 1986 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, являється ОСОБА_3, що стверджено технічним паспортом серії АЕ № НОМЕР_2 (а.с. 5).

Згідно довіреності серії ВАК № 657312 (а.с. 6) право продажу вищезгаданого автомобіля мали ОСОБА_4та ОСОБА_5.

Продаж даного автомобіля був здійснений не уповноваженою на це особою без відповідного оформлення документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В ч. 4 вищезазначеної статті зазначено, що дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ч. З ст. 208 ЦК України, правочин фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у письмовій формі, що суперечить формі, у якій вчинений правочину між сторонами по справі.

Крім того, відповідно до ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лишу у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін, чого не було зроблено.

А також, згідно ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації, чого також не було зроблено.

Тому, з вищенаведеного вбачається, що усна домовленість між позивачем та відповідачкою, яка навіть не є власником вищезазначеного автомобіля, не є правочином.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 202, 203 ч. 4, 208, 209, 210 ЦК України, суд, -

вирішив: В позові ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання правочину недійсним відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Камінь-Каширський районний суд.