Справа № 22ц/1290/1446/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого – Іванової І.П.
суддів: Фарятьєва С.О. Украінцевої Л.Д.,
при секретарі – Міщенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 22 грудня 2010 року
за позовом ОСОБА_1 до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лугань», третя особа – ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та спонукання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 22.12.2010р. у позові ОСОБА_1 до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лугань», третя особа – ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та спонукання вчинити певні дії відмовлено за необґрунтованістю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позивні вимоги в повному обсязі. Апелянт вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, не з’ясував всіх обставин справи.
Заперечення на апеляційну скаргу іншими учасниками судового процесу не надано.
Судом першої інстанції встановлено наступне. Позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.02.1997р. ОСББ є юридичною особою, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу будинку, де мешкає позивачка за дорученням власників майна.
Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, що з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачці у проведенні ремонтних робіт.
Такого висновку суд дійшов обґрунтовано.
Відповідно до ч.3ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись з позовом до суду, позивачка вказала, що відповідач неправомірно відмовляє їй у проведенні відновлюваного ремонту за наслідками аварії, яка сталась 01.02.2010р., що труба, яка була пошкоджена 01.02.2010р. відноситься до технічного обладнання будинку а тому її ремонт повинен робити відповідач.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про обьєднання співвласників багатоквартирного будинку” від 29.11.2001р. (зі змінами), (далі Закон) спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.
Згідно ст.23 Закону утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.
Власник приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших власників. Видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та договором про їх використання. Власник, який заподіяв збитки майну, що перебуває у спільній власності або власності інших членів об'єднання, зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі. Власник несе відповідальність за збитки, заподіяні особою, яка проживає спільно з ним, а також будь-якою іншою особою, яка проживає у квартирі згідно з договором оренди або з відома власника, якщо інше не передбачено договором оренди або іншим договором між власником і цією особою.
Як було встановлено в судовому засіданні, аварія, яка мала місце в квартирі позивача в наслідок зриву фітингу на металопластиковому стояку опалювальної системи відбулася з вини позивачки, оскільки даний зрив стався на трубі, яка була задіяна при облаштуванні позивачкою автономного опалення.
Відповідно до ст.16 Закону заява ОСОБА_1. була розглянута на загальних зборах об’єднання, рішенням зборів їй було відмовлено у ремонті стояка за рахунок об’єднання.
Згідно ст.15 Закону власник - член об'єднання зобов'язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших власників.
Довід апелянта, що суд безпідставно зробив висновок, що аварія в квартирі позивачки відбулась з її вини, не заслуговує на увагу. Як пояснила сама позивачка, вона, коли встановлювала автономне опалення, міняла трубу стояка. Саме там сталась аварія. Твердження, що суд, для з'ясування обставин справи повинен був призначити експертизу, не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст.57 ЦПК України експертиза - це один з видів доказів. Докази, стосовно ст.11 ЦПК України надають сторони. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка не заявляла клопотання про призначення експертизи.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись п.1ч.1ст.307, ст.308, п.1ч.1ст.314, ст.315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 22 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: