Справа № 2-5008/10   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:   

головуючого - судді Золотарьова О.Ю.    

при секретарі –Михайліченко Є.Ю.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ленінського відділу ДВС Луганського МУЮ, третя особа –міське комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації, відділення „Луганська регіональна дирекція” АБ „Київська Русь” про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту, -   

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, посилаючись на ту обставину, що 24.09.2009 року нею була придбана квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу було оформлено у відповідності до вимог законодавства України, правочин було оформлено нотаріально. 06.10.2009 року документи були подані до МКП БТІ для переоформлення технічного паспорту. У день отримання документів –04.11.2009 р. працівником БТІ позивачку було повідомлено, що на вказану квартиру накладено арешт.

Позивачка просить звільнити з-під арешту 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 та визнати право власності на вказану квартиру за нею, так як вважає, що арешт на квартиру було накладено державним виконавцем 13.10.2009 року, тобто після того, як було оформлено договір купівлі-продажу спірної квартири, інформація щодо власника квартири, на підставі якої БТІ надало повідомлення Державній виконавчій службі про її власника, була невірною.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги та просила задовольнити позов.

Представник позивача просила задовольнити позов, оскільки позивачка є добросовісним набувачем спірної квартири, права якої володіти, розпоряджатись та користуватись квартирою дотепер порушені.

Представник відповідача позов не визнала, надала письмові заперечення, посилалась на законність дій державного виконавця. Вказав, що згідно ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Позивачка не є стороною у виконавчому провадженні, не є учасницею виконавчих дій, на підставі цього просила відмовити у задоволенні позову.   

Представник третьої особи АБ „Київська Русь” проти задоволення вимог позову заперечував, вказавши на необгрунтованість вимог. Подав письмові заперечення на позов, посилався на те, що 15.06.2009 року Ленінським районним судом м. Луганська Акціонерному банку «Київська Русь»в особі Луганської філії було видано виконавчий лист від 26 лютого 2009 року на підставі рішення суду від 26.02.2009 р., яким з ОСОБА_2 на користь Банку було стягнуто суму боргу 18602,41 грн. На підставі заяви банку від 18.06.2009 року, 15.06.2009 р. було відкрито виконавче провадження і 13.10.2009 року накладено арешт на спірну квартиру. Вважаючи, що позивачка діє спільно ОСОБА_2, який не сплатив борг банку, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи –МКП БТІ до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав, про місце та час розгляду справи повідомлявся.

Вислухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 24.09.2009 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

Вказана квартира належала на праві власності в рівних частках (по ? частки) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 6-7).

При укладанні договору факт відсутності заборони відчуження квартири-предмету договору підтверджено витягом № 24787197 з реєстру заборон об’єктів нерухомого майна від 24.09.2009 р., також було підтверджено факт відсутності податкової застави.

Арешт на спірну квартиру було накладено постановою старшого державного виконавця Малікової О.І. від 13.10.2009 року.

На підставі наведеної постанови, позивачці 14.11.2009 р. було повідомлено МКП БТІ про неможливість переоформлення права власності на квартиру.

Як вбачається з довідки, що була надана МКП БТІ Ленінському МУЮ, на об’єкт нерухомого майна –?? квартири АДРЕСА_1, станом на 14.10.2009 року зареєстроване право власності за ОСОБА_2

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втраченим документам, який засвідчує його право власності.   

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Встановлено, що право власності на вказану квартиру не було належним чином зареєстроване саме через наявність на момент перебування відповідних документів у МКП БТІ, що підтверджується тим фактом, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 24.09.2009 р. спірна квартира під арештом не перебувала, арешт на ? частку спірної квартири накладено 13.10.2009 р., тобто після вчинення правочину. На момент придбання квартири позивачкою, така під арештом не перебувала.   

Даним арештом порушені права позивачки, яка набула право на квартиру у спосіб, не заборонений законом.   

Посилання представника третьої особи АБ „Київська Русь”  на те, що учасники договору купівлі-продажу квартири діяли спільно з метою завдати матеріальних збитків Банку не ґрунтуються на матеріалах справи, є нічим не підтвердженими та не можуть бути прийнятими судом.

Твердження представника відповідача щодо відмови у задоволенні позову з тієї підстави, що державний виконавець при накладенні арешту на ? частку спірної квартири діяв у відповідності до вимог чинного законодавства також не приймаються судом, оскільки законність постанови від 13.10.2009 року, якою накладено арешт на ? частку квартири АДРЕСА_1 не ставиться позивачкою під сумнів та оцінка законності даної постанови не є предметом позову. Крім того, суд звертає увагу, що договір купівлі –продажу від 24 вересня 2009 року є чинним та ніким не оспорений.   

За таких обставин суд приходить до висновку, що порушені права позивачки підлягають відновленню та захисту.

Керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 60, 88, ч. 4 ст. 174, 209, 212 - 215, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Звільнити з-під арешту 1\2 частину квартири АДРЕСА_1

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з його проголошення до апеляційного суду Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

Суддя:                                                                                                    О.Ю.Золотарьов