Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-1162/11               Головуючий у суді І-ї інстанції  Андріянов О.В.

                                                                                         Доповідач Чорнобривець  О. С.   

                                                       Ухвала

                                               Іменем України

     2 березня  2011 року

      Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

       Головуючого  судді – Кодрула М.А.

       суддів –                     Потапенка В.І.,Чорнобривець О.С.

розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську на постанову Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 22 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську про  визнання дій протиправними та  зобов’язання вчинити певні дії.  

      Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -  

                                                           ВСТАНОВИЛА:

      У грудні  2009 року ОСОБА_2  звернулася в суд з позовом до відповідача про  визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання провести перерахунок та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

     Зазначала, що  має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не виплачувалось, просила визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести  перерахунок та виплату підвищення до пенсії  за період з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007року та здійснювати її нарахування, починаючи  з 22 травня 2008року.         

      Постановою Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 22 січня 2010 року позов задоволено.

     Суд  визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача  здійснити перерахунок та виплату позивачу  пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до  ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період  з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007року та з 22 травня 2008року  і в подальшому здійснювати нарахування. Додатковим рішенням цього ж суду від 30 липня 2010року судом визначено кінцевий  термін здійснення перерахунку та виплат –22 січня 2010року.

     В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції  скасувати і відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що суд при розгляді справи  не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного  бюджету  України, а не коштів Пенсійного фонду. Вказані кошти не можуть бути виплачені за рахунок коштів Пенсійного фонду України.  Державним бюджетом України кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.

   Колегія суддів,  вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

   Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону  має право на отримання  підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.

    Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

   При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

   Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.

   Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону  України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов'язок щодо нарахування та виплати підвищення пенсії позивачу, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", покладається на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України за його місцем проживання.

   Крім того, відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на УПФУ зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.

    У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

      В межах доводів апеляційної скарги підстав для скасування  постанови не убачається.

      Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС  України, колегія суддів, -

У Х В А Л  И Л А :

    Залишити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську без задоволення, а  постанову Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 22 січня  року   без змін.     

   Ухвала суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

   Головуючий суддя:                        

    Судді: